Взгляд, Новости

Военное положение и агрессия России: как в сети отреагировали запорожцы (ОБЗОР)

Военное положение и агрессия России: как в сети отреагировали запорожцы (ОБЗОР)

Запорожцы бурно обсуждают в сети возможное введение военного положения на территории Украины и акт агрессии со стороны Российской федерации. Акцент подобрал наиболее интересные высказывания запорожцев за последние сутки, 25 и 26 ноября.

Военное положение, как решили на военном кабинете, является ответной реакцией на агрессию РФ и в Черном и Азовском морях, где вчера вечером были захвачены 3 украинских военных корабля, а также ранены 6 военнослужащих.  Ситуация должна проясниться на вечернем заседании Верховной Рады, которое запланировано на 16:00. Депутаты решат поддержать ли решение Президента и СНБО о введении военного положения на территории страны. Если оно будет введено, граждан Украины могут ожидать значительные ограничения.

Отметим, в сети немало пользователей высказали мнение, что введения военного положения  играет исключительно на руку Президенту Украины Петру Порошенко, ведь в этом случае не будут проведены в срок выборы Президента, запланированные на март, а значит правящая элита, в значительной мере потерявшая поддержку в обществе, о чем свидетельствуют многочисленные соцопросы, еще останется у власти на неопределенный период.

Однако есть и те, кто считает такую позицию «зрадофильством» и всецело поддерживают Президента. Как бы то ни было, ситуация с введением военного положения окончательно прояснится в течение суток.

Как ранее писал «Акцент» в обменниках города уже начался рост курса доллара и евро, во многих точках с утра валюта была в дефиците. Что нужно знать о режиме военного времени, читайте в нашем материале:Военное положение: что нужно знать запорожцам

 


Давно не было такой ночи. Почти пять лет. Сон, если это вообще можно назвать сном, соткан из сотни мыслей. Разных. От пугающих своей прямотой, до вспоминаний, сколько же с собой пар термоносков?
Хорошо сказал Андрей Шор. Состояние как перед выходом на боевые. Горькая тошнота где-то в желудке постепенно уступает холодному спокойствию. Снова в огранизме включаются те процессы, которые задремали за то время пока я в Киеве.Правда по сравнению с той ночью в марте 2014 года, я стал совершенно другим. Мы другие. Изменилась Украина.

И если тогда, пять лет назад у нас фактически не было армии. Ни одной! То сейчас в Украине две армии. Одна на востоке, получает дополнительный бэка и скрипя зубами от злости шепчет, «Ну давайте суки! Мы заждались!». А другая армия пакует дома военные рюкзаки, раз за разом сетуя, что снарягу перед дембелем раздали.

Ми обов`язково переможемо! С нами Бог та Україна!

Елена Ярошенко

15 ч.

Друзі, почуття як у 14. Чекаємо новин.
Я не військовий, я волонтер. Хлопці військові перевіряють рюкзаки , я знов готова збирати допомогу і вирушати в дорогу.
Країна , війна не закінчилась !
Ху.ло знов показав свій «братерській»оскал!
Відкладаємо політичні сварки і гуртуємось !

Наталія Заболотна

10 ч.

Ваша дружина з дітьми поїхала на вашому авто, яке в 3 години ночі почали по місту ганяти якісь гонщики. Дружина вам повідомляє про це. І через кілька годин їх таки таранять. Дітей забирають, дружина поранена, авто нападники тягнуть до свого гаража.

Ви не перериваєте свій виступ, очікуєте годин з 10. Потім направляєте туди свого друга щоб він зафіксував ситуацію. Ще через пару годин ви починаєте збирати інших, кричати Ганьба і запевняти всіх що ви прикладете всіх зусиль щоб їх визволити.

Питання: ви або не любите свою родину, або спеціально її спекались. Бо нормальна людина так не поводиться.

Нормальна реакція, це все кинути і ЗАПОБІГТИ нападу, а не грозно махати руками після бою.

Короче, я б не хотіла щоб в мене був такий чоловік.

Ігор Артюшенко

1 ч.

Перша. Гібридна російська агресія вчора закінчилась. Пряма атака росіян унеможливила продовження поширення байок про «іх там нєт», «громадянська війна», «гумконвої» та «ополченцев, які зброю купили в воєнторге».
Навіть для клінічного ватника та «глибокостурбованого» європейського бюргера тепер це очевидна річ.

Друга. Українська армія у 2014 і українська армія у 2018 році — це дві різні армії.

Це не 6500 солдат, а 225 000 загартованих військових.
Це не проржавіла стара техніка, а оновлені, відремонтовані та закуплені кращі зразки озброєння.
Це не розгублені або зрадницько налаштовані працівники МВС та СБУ, а вичищенні від колаборантів кадри, вишколені та навчені.
Це Нацгвардія.

Це сотні тисяч досвідчених та загартованих в боях ветеранів АТО/ООС, які все розуміють і точно знають, що робити.

Це оновлені системи забезпечення Збройних Сил.
Це вмотивовані та здатні на неможливе волонтери.
Це еліта нашої армії — ССО та ДШВ.
Це джавеліни і ще багато чого непублічного.

Тепер українські Збройні Сили в десятці найкращих армій Європи.
Україну є кому захищати і давати гідну відсіч, бо час працював на нас.

Третя. Цілий день мережа гуде від того, як голосно лопаються московські консерви. Кульмінацією цього лопання стане вечірнє засідання Верховної Ради.
Але переконаний, що здорових українських політиків у нас більшість.

Четверта. Панікерів розстрілюють.
Бо кожен український панікер може наробити більше шкоди, ніж десяток алкоголіків-бурятів.

Як я буду голосувати?
Безсумнівно «ЗА».

За нашу Незалежність і українське майбутнє!

 

26.11.2018 14:30

Об Авторе

Александр Чубукин