Рятувати під ворожим вогнем: інтерв'ю з бійцями ДСНС в Оріхові (ФОТО, ВІДЕО)

Оріхів потерпає під ворожими обстрілами з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Більша частина міста зруйнована, і ситуація тут лише загострюється. Бійці ДСНС несуть свою службу у таких складних умовах. Вони на власні очі бачать жахи, які принесли росіяни, і вони ж борються з наслідками терору.

Кореспондент «Акцента» відвідав оріхівських бійців ДСНС. Ми змогли попілкуватися з героями без зброї та побачити, що їх оточує.

Місце, де наразі перебувають рятувальники, ми не розголошуємо з питань безпеки, але можемо зазирнути в теплі від буржуйок приміщення, де особовий склад та техніка ДСНС чекають на черговий виїзд.

Самі ж рятувальники з гордістю розповідають про те, як їм вдалося облаштувати укриття та організувати побут. «Трубу» від ворожого «Града», наприклад, майстерно використали для буржуйки, вваривши її до загальної конструкції.

Про працю ДСНС в Оріхові розповів Андрій Григоренко, начальник 21-ї пожежної частини міста Пологи, зараз прикомандирований в Оріхів. Чоловік деякий час працював і допомагав людям в окупації, але врешті решт змушений був залишити своє місто.

Розкажіть, як виглядає Ваш робочий день в Оріхові?

Робочий день починається з прийому чергування. Працюємо на місці, як і в звичайних випадках, хоча і ситуація зараз інша. Отримуємо виклики і повідомлення про пожежі і виїжджаємо на них. Кількість викликів завжди різна, в залежності від ситуації. В основному пожежі виникають після обстрілів місті і прилеглих населених пунктів.

Скільки ДСНС-ників виконує цю важку працю?

Зараз на чергуванні нас по 11 чоловік. Кількість тих, хто їде на виклик, залежить від ситуації. Коли буває дві пожежі, виїжджаємо у різні місця.

Не під запис Ви говорили, що працювали у той день, коли у місті нарахували 324 «прильоти». Що ви пам’ятаєте про той день?

Шумно було… По місту було дуже багато «прильотів». Виїжджали в інтервалах між обстрілами, ліквідовували пожежі.

За офіційною інформацією, днями рятувальники також витягли з-під завалів трьох людей. Розкажіть.

Так, але є уточнення. Людей там не завалило. Пошкодило будинок. Отримали контузію. Ми приїхали, допомогли. Запропонували медичну допомогу. Людям пощастило, залишилися цілими та неушкодженими.

Розкажіть, як Вам вдається триматися морально? Коли щодня бачиш наслідки війни, ці пожежі… Треба дух підтримувати. Може у вас є свої секрети, що вас заспокоює. Родині телефонуєте?

Коли є зв’язок, телефонуємо, бо переживають, знаходимося на першій лінії. Така сама ситуація у хлопців і у Степногірські, і у Гуляйполі. Тримаємося. Військовим ще важче, аніж нам. Комусь потрібно це робити.

Побут бійців нам показав пожежний рятувальник сержант Володимир Прохорцев, який працює у 20-й Державній пожежно-рятувальній частині, 5-у рятувальному загоні. Чоловік — мешканець з села Преображенка поблизу Оріхова.

Ви розказували, що під цас роботи потрапили під ворожий обстріл. Розкажіть, що ви пам’ятаєте про той день? Які у вас були емоції?

Був обстріл, пройшло до 20 хвилин і ми отримали виклик. Дісталися на місце, горів дах. Ми почали гасити вогон і майже закінчували роботу і почався обстріл.. Як сказати, на той час було дуже страшно і незрозуміло. Тоді ще не звикли. Слава Богу, усі залишилися цілі. Швиденько зібралися і уїхали.

Чи доводилося Вам рятувати людей? Що вам говорять люди, коли ви їм допомагаєте?

Ну як! Люди після цього дякують. А коли ми їх рятуємо в усіх паніка і страх. Сумбурні відчуття. Дякують, що ми тут є, оберігаємо… Коли вдається потушити пожежу, коли не вдається… Коли рятуємо майно, а інколи приїжджаємо, а воно вже згоріло. Головне — зберегти життя людей.

Розкажіть, чи вивезли Ви родину?