3000 кілометрів до свободи: уродженець Запоріжжя вирвався з окупації, рятуючись від армії РФ
17:00 17 Січня, 2026
Уродженець Запоріжжя Артем подолав понад 3000 кілометрів, аби вирватися з тимчасово окупованої території та не служити в армії РФ. Його шлях до свободи пролягав через роки тиску в окупованому Криму, загрозу примусової мобілізації та допомогу українських волонтерів.
Артем народився у Запоріжжі, однак у п’ятирічному віці разом із родиною переїхав до Севастополя. Після окупації Криму у 2014 році він ріс уже в умовах тотального контролю, страху та відсутності свободи слова. Будь-який прояв проукраїнської позиції міг мати серйозні наслідки.
Ще у школі хлопець відчув це на собі: після вигуку «Слава Україні!» з вікна класу до навчального закладу викликали психолога, а самого Артема змусили пройти «профілактичну бесіду», під час якої пояснювали, що ці слова є «екстремістськими». Надалі він обирав максимально «безпечну» траєкторію – після 9 класу вступив до IT-коледжу, хоча мріяв про журналістику.
Попри інтерес до текстів і відео, Артем бачив, як у Криму переслідують людей за інакодумство, і розумів: реалізувати себе у творчій професії там практично неможливо. Спроби виїхати за кордон також не мали успіху – кримські документи не визнавалися, а отримати візу було майже нереально.
Переломним моментом стала повістка до армії РФ. Навіть попри проблеми зі здоров’ям, хлопця визнали придатним до служби. Усвідомивши, що вибір зводиться до участі у війні на боці країни-агресора або втечі, Артем звернувся по допомогу до українських волонтерів.
Маршрут виїзду був складним і ризикованим: через Білорусь, оформлення документів у консульстві та довгі переїзди. Загалом він подолав понад 3000 кілометрів, перш ніж опинитися на підконтрольній Україні території.
Уже в Києві, на вокзалі, Артем уперше почув Гімн України наживо. За його словами, це був момент, у реальність якого важко було повірити. Його історія – не лише про втечу з окупації, а про свідомий вибір свободи, гідності та відмову жити за правилами примусу.
