“Берегти дитинство під вибухами”: історія ювенальної поліцейської, яка евакуює дітей під дронами

16:30 2 Січня, 2026

Евакуації під ворожими дронами, нічні виклики та рішення, від яких залежать життя дітей, – щоденна реальність старшої інспекторки ювенальної превенції Юлії Никоненко. Уже третій рік вона працює у прифронтових громадах Запорізької області, рятуючи дитинство там, де війна намагається його знищити.

Юлія родом із Вільнянська. Сьогодні вона відповідає за безпеку неповнолітніх у Михайло-Лукашівській, Павлівській, Комишуваській та Таврійській громадах – населених пунктах, які регулярно потерпають від обстрілів і атак безпілотників.

Ювенальна поліція не має фіксованого графіка. Виклики надходять уночі, у вихідні та свята. За словами Юлії, робочий день може початися зі звичайної профілактичної бесіди з родиною, а вже за годину – перерости у термінову евакуацію.

Я часто кажу, що моя робота – це як багатосерійний фільм. Ти ніколи не знаєш, що буде в наступній серії, – ділиться поліцейська.

Разом із соціальними службами та представниками громад Юлія бере участь у рейдах, працює з родинами у складних життєвих обставинах і переконує батьків не зволікати з евакуацією. До примусового виїзду сімей із дітьми вона долучалася ще задовго до офіційних рішень.

З листопада у селі Юрківка Таврійської громади розпочалася примусова евакуація родин із дітьми. Там проживали 34 сім’ї з неповнолітніми. За місяць близько 15 родин вдалося вивезти спільними зусиллями, інші – виїхали самостійно. Були й ті, хто категорично відмовлявся залишати домівки.

З такими родинами доводилося багато говорити, пояснювати, наводити аргументи. Ми завжди робили акцент на безпеці дітей, – розповідає Юлія.

Одна з евакуацій у Юрківці стала справжнім випробуванням. Село постійно перебуває під ударами КАБів та FPV-дронів. Коли броньований автомобіль із шістьма дітьми та їхніми матерями зупинився в населеному пункті, поліцейські помітили ворожий дрон, що стрімко наближався.

Юлія миттєво зорієнтувала родини та спрямувала їх у безпечне місце – люди встигли сховатися у школі поруч. Поліцейські офіцери громади, які супроводжували евакуацію, знищили дрон із помпових рушниць. Уже за кілька хвилин неподалік стався новий приліт – підтвердження, що колону відстежували.

У той момент я відчувала відповідальність за людей, які стояли за моєю спиною. Особливо – за дітей, – згадує поліцейська.

За словами Юлії, саме в таких ситуаціях особливо важливі злагоджені дії кожного:

Коли всі на своїх місцях і діють чітко та професійно, навіть найнебезпечніша ситуація може завершитися без втрат.

Після евакуацій Юлія часто отримує дзвінки зі словами подяки – від батьків, які зрозуміли, що тоді рішення виїхати врятувало їхнім дітям життя.

Поліцейська переконана: діти – найуразливіша категорія, яка не здатна захистити себе самостійно. Тому у своїй роботі вона керується не лише інструкціями, а й серцем. У відповідь діти дарують їй малюнки, обійми та власноруч зроблені браслети. Усі ці речі Юлія зберігає у кабінеті – як нагадування, заради кого вона працює.

Напередодні новорічних свят Юлія разом із колегами планує відвідати дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах або втратили батьків, щоб подарувати їм тепло, увагу та відчуття підтримки.

Попри вибухи, дрони й постійну небезпеку, Юлія Никоненко зізнається: вона не уявляє себе в іншій професії. Її місія – берегти дитинство там, де війна намагається його відібрати.

Вероніка Христіч

Редактор