“Елітність” не врятувала: чому впала оборона Гуляйполя — версія осінтера Thorkill
18:25 16 Січня, 2026
На тлі публікацій західних медіа про різну долю Куп’янська та Гуляйполя осінтер Thorkill публічно заперечив тезу про «нестачу якісних сил» у районі міста. Він стверджує: Гуляйполе було втрачено через слабке управління на рівні корпусу та провальну організацію оборони.
Втрата Гуляйполя: оцінка причин поразки ЗСУ від осінтера Thorkill
Українська сторона фактично підтвердила втрату міста
Полський осінт-дослідник Thorkill повідомив, що після оновлення карти аналітичного проєкту DeepState українська сторона «врешті — майже офіційно» визнала втрату Гуляйполя на Запорізькому напрямку. На його думку, фактичне захоплення міста російськими силами відбулося близько 25–26 грудня 2025 року.
Thorkill також описує подальший короткий український контрудар: 27 грудня елементи 225-го штурмового полку атакували з району Зеленого, тимчасово зайнявши північну частину Бочанів (район/частина Гуляйполя на східному березі річки Янчур). Проте вже приблизно 30 грудня російські сили відкинули українські підрозділи за периметр міста.
Паралель із Куп’янськом і теза Financial Times
Окрему увагу Thorkill звернув на те, що в західній пресі почали з’являтися пояснення причин невдачі під Гуляйполем.
Зокрема Financial Times у матеріалі «Ukraine’s elite units dash to repel Russian frontline advances» пов’язує різні результати оборони Куп’янська і Гуляйполя з тим, що:
- під Куп’янськ спрямували більш підготовлені сили,
- тоді як під Гуляйполем підрозділи були «недоукомплектовані й виснажені».
Версія Thorkill: вирішальним стало командування, а не «розподіл еліти»
Osint-спостерігач заперечує цю логіку й називає її «хибним представленням ситуації».
За його версією, головні причини втрати міста:
- «Фатальне командування» на рівні XVII корпусу (Thorkill згадує полковника Сидорова).
- Проблеми управління безпосередньо групою, що обороняла місто (він припускає, що відповідальність могла лежати на командуванні 225-го штурмового полку).
Thorkill стверджує, що «кістяк оборони» становила саме бойова група 225-го штурмового полку, яка включала:
- штурмові батальйони «Morok» та «Grom» (3-й штурмовий батальйон),
- танкову роту,
- артилерійський батальйон,
- а на фінальній фазі — ще й 2-й штурмовий батальйон.
Він також підкреслює, що ці сили перекидали із Сумської області, де з жовтня 2025 року (за його словами) не було інтенсивних боїв, а один із батальйонів був сформований лише за кілька місяців до цих подій.
«Еліта на папері»: критика «моделі Сирського»
Окрема частина допису — жорстка критика українського підходу до масштабування «елітних» штурмових частин.
Thorkill пише, що:
- в українській комунікації 225-й штурмовий полк неодноразово подавався як елітний і «зразковий»,
- однак по-справжньому елітним він вважає лише 1-й батальйон,
- і сама поразка під Гуляйполем — це, на його оцінку, «рахунок» саме цього полку.
Ознаки реакції: можлива реорганізація підрозділу
Thorkill додає, що, за інформацією українського військового оглядача Юрія Бутусова, українська сторона нібито вже розпочала реорганізацію 225-го полку — за моделлю, яку відпрацював 475-й штурмовий полк у боях за Куп’янськ.
Контекст: що говорили українські джерела про загрози в районі
В українському інфополі ще до завершення боїв за місто з’являлися попередження про складну ситуацію навколо Гуляйполя, зокрема про організаційні проблеми оборони. Акцент неодноразово про це повідомляв.
