Капітан запорізького “Мотора” Захар Денисов: “Гандбол — це моя терапія”

Гравці українського гандбольного клубу “Мотор” із Запоріжжя з цього року перебувають у спортивному місті Дюссельдорф. Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, вони разом зі своїми родинами знайшли новий тимчасовий дім. Багато гравців клубу виступають у лавах національної збірної України з гандболу, тому їм дозволили виїхати з країни, як професійним спортсменам.

Екс-учасник Ліги чемпіонів і багаторазовий чемпіон України поза конкурсом виступає у другій німецькій гандбольній Бундеслізі, де посідає 16-у сходинку у турнірній таблиці після дев’яти зіграних ігор. Головна роль у новоствореній команді належить Захару Денисову.

32-річний лівий крайній виступає за “Мотор” з 2014 року і, як капітан команди, є правою рукою головного тренера Гінтараса Савукінаса. Перед грою в неділю в Бітігаймі він відповів на запитання журналістів німецького видання D.SPORTS. Серед іншого, Денисов розповів, як команда справляється з викликами, чого чекати глядачам під час їхнього візиту та чого команда хоче досягти в поточному сезоні.

Привіт Захаре, добре, що ви знайшли для нас час. Перш за все: як ви почуваєтеся зі своєю родиною в Дюссельдорфі? Ви добре влаштувалися?

— Привіт! Місто Дюссельдорф і D.SPORTS дуже допомогли команді! У нас чудові умови, гарні квартири і моя родина почувається дуже комфортно! Ми з сім’єю живемо в тихому районі поблизу набережної Рейну, куди часто ходимо гуляти. Загалом, нам дуже подобається ритм життя в Німеччині.

Як до вас ставляться люди у ​​Дюссельдорфі? Перехожі іноді підходять до вас, коли бачать на вулиці? Чи зустрічали ви на своїх прогулках земляків?

— Ні. Нічого подібного раніше не було. Нас тут особливо ніхто не знає, і ми просто спілкуємося, як і кожна пересічна людина.

Це важкий час для вас. Яку роль відіграє гандбол у нинішній ситуації?

— Дуже важливу роль. На даний момент це не тільки робота моєї мрії, адже гандбол допомагає мені справлятися з цим тиском і цими думками про війну і майбутнє моєї сім’ї. На тренуваннях і в грі розумова увага зосереджена тільки на спорті. Можна сказати, що моя робота для мене така собі терапія.

— Як капітан команди, ви, цілком природно, відіграєте ключову роль. Але як ви бачите свою роль у самій команді? Не тільки спортивну, але й у вирішенні ситуацій? Як ви сприймаєте новини з дому?

 У ролі капітана я бачу себе ланцюгом між командою та тренерським штабом. У нас дуже добре взаєморозуміння, ми багато спілкуємось. У приватному житті ми, звісно, ​​допомагаємо один одному у всіляких питаннях у команді. Це дуже важливо, тому що бути командою починається зі спільної роботи один для одного. Новини з дому – це завжди удар під дих, що потім відразу видно по команді. Після ракетних обстрілів настрій у роздягальні завжди пригнічений. У той же час, ми підтримуємо один одного і разом це долаємо.

— Ви зараз говорите про те, як це вирішується в команді. Але як це для вас особисто?

— Взагалі, психологічно все це, звичайно, дуже важко. Війна триває, і ми зараз не маємо дому. Ми не можемо нічого планувати, ми живемо тільки тут і зараз, тому що не знаємо, що буде далі.

Давайте перейдемо до спортивної сторони. Звичайно, ви розпочали сезон не так, як сподівалися. Які ваші враження на даний момент і над чим, на вашу думку, вам ще потрібно попрацювати?

— Так, ми дуже хотіли розпочати сезон трохи краще. Але ми знали, що це буде важко. Це нещодавно зібрана команда, у якій багато нових і молодих гравців. Це просто потребує часу. Ми маємо тримати голову піднятою та продовжувати тренуватись, щоб ще краще працювати як команда на майданчику. Зараз ми граємо майже кожні три дні, що є новим досвідом для тих, хто вперше стикається з таким високим фізичним навантаженням.

Це означає, що чим довше триває сезон, тим кращими ви очікуєте свої результати?

— Так. Я б так сказав – це досить добре загартовує. Важливо уникати травм, тому що для нас важливий кожен гравець. Якщо ми зможемо це зробити, ми будемо сміливішими та впевненішими з кожною грою.

Якби вам довелося пояснити глядачам, чого очікувати від гри “Мотора” і чому вони повинні відвідати гру, що б ви сказали?

— Я, звичайно, не можу вам обіцяти перемоги. Але я обіцяю вболівальникам, що ми завжди будемо викладатися на повну. Ми боремося до кінця і хочемо відстояти характер нашого клубу “Мотор”. Головне – грати з душею – і це я можу обіцяти глядачам. Нам потрібна ваша підтримка в цей важкий час!

Підписуйтесь на Акцент в
Андрій Бездольний
Редактор