Коли колядують, щедрують і посівають в Україні за новим календарем: точні дати 2025-2026

14:15 16 Грудня, 2025

Зимові свята в Україні – це не набір випадкових обрядів, а цілісний календарний цикл із чіткою логікою. Колядування, щедрування та посівання мають різне походження, різний сенс і навіть різних учасників. Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар дати змінилися, але самі традиції залишилися незмінними за змістом. Саме тому важливо розуміти не лише коли, а й чому кожен обряд відбувається саме в цей день.

Коляда: різдвяний обряд благословення

Колядування пов’язане з Різдвом Христовим, яке за новим календарем відзначають 25 грудня. Починають колядувати ще напередодні – у Святвечір, 24 грудня, після появи першої зірки. Саме вона символічно відкриває різдвяний час.

Коляда – це передусім звістка про народження Христа та побажання добра господарям дому. У традиційних колядках бажають здоров’я, достатку, миру й злагоди, а сам обряд вважається формою благословення оселі. Чим змістовнішою й урочистішою була коляда, тим щедрішою, за повір’ям, мала бути віддяка.

Хоча в минулому колядували переважно хлопці, сучасна традиція не має обмежень. Колядувати можуть діти й дорослі, жінки й чоловіки, цілі родини та організовані гурти. В окремих регіонах, зокрема на Гуцульщині, коляда перетворюється на складне багатоденне дійство з музикантами та чітко визначеним порядком обходу хат.

Після завершення коляди заведено промовляти: «Христос народився!», на що господарі відповідають: «Славімо Його!».

Святвечір і Різдво: родинний центр зимових свят

Різдво в українській традиції завжди було святом дому й родини. Святкування розпочинається ввечері 24 грудня – у Святвечір. Цей день має особливий, стриманий характер: уникають сварок, не виконують важкої роботи, намагаються примиритися з тими, з ким були в конфлікті.

Святкова вечеря складається з пісних страв, а центральне місце на столі займає кутя. Важливим символом є дідух – сніп із зерна, який ставлять на покуті як знак пам’яті про предків і безперервності роду. Саме в такій атмосфері тиші та зосередженості народжується Різдво, після чого починається час коляди.

Щедрування: переддень Нового року і побажання достатку

Щедрий вечір святкують 31 грудня. Його не варто плутати зі Святвечором, адже це різні за змістом дні. Якщо 24 грудня – це зосередження й тиша, то 31 грудня – відкритість до радості, гумору та надії на щедрий рік.

Щедруванням супроводжують саме цей вечір. У щедрівках головний акцент робиться на побажаннях матеріального добробуту, гарного врожаю та «повної хати». Коріння цього обряду сягає аграрних уявлень наших предків, які вірили, що правильні слова й ритуали можуть вплинути на майбутній рік.

Традиційно щедрувати виходила молодь, найчастіше дівчата. У багатьох регіонах обряд супроводжувався перевдяганнями та жартівливими сценками. На Київщині особливо відомим було «водіння Кози» – театралізоване дійство, в якому Коза символізувала життєву силу та відродження.

Посівання: перший ранок року

Завершує різдвяно-новорічний цикл посівання, яке відбувається 1 січня, у день Василя. Це обряд, пов’язаний із початком нового року та символічним «засівом» майбутнього достатку.

За традицією, посівати можуть лише хлопчики та чоловіки. Вважалося, що саме чоловіча нога має першою переступити поріг у новому році, щоб принести щастя й удачу. Посівальники приходять до оселі зранку, часто ще до сходу сонця, розсипають зерно й промовляють побажання добробуту. Зерно не прибирають до вечора, щоб воно «попрацювало» на щасливий рік.

Ключові дати за новим календарем

Щоб не плутатися в зимових обрядах, варто запам’ятати просту послідовність:

24–25 грудня – Святвечір і Різдво, час коляди
31 грудня – Щедрий вечір і щедрування
1 січня – посівання на Василя

Цей порядок не випадковий. Він відображає стародавню логіку переходу від духовного оновлення до побажання достатку й закладання основ нового року. Саме тому ці традиції й досі залишаються живими, навіть у сучасному календарі.

Яна Мозуль

Редактор