Об’єднання родичів політв’язнів Кремля: як працює ця організація в Запоріжжі
15:02 30 Серпня, 2023
Визначна робота Об’єднання родичів політв’язнів Кремля заслуговує велокої уваги. Цей громадський рух виступає як надійний опір для українських політичних бранців у Кремлі, надаючи підтримку їхнім родинам і допомагаючи в цивільних питаннях. В новому етапі конфлікту, рух відіграє важливу роль у наданні допомоги цивільним заручникам, а також фіксуванні воєнних злочинів у Запорізькій області.
Об’єднання надає різноманітну підтримку, що включає безоплатну юридичну допомогу для отримання соціальної та правової допомоги, фінансову підтримку родичів ув’язнених. Також ви можете публічно розповісти свою історію або історію ув’язненого рідного у передачі «Звільніть наших рідних» на Громадському радіо.
Журналістка “Акцента” поспілкувалася з Аліною Родіною та Дмитром Вахненко, документаторами воєнних злочинів та злочинів проти людяності від громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».
- Як виникла ідея створити Об’єднання родичів політв’язнів Кремля? Яка була початкова мета цього руху?
ГО було створено 2017 році за ініціативи родичів політичних в’язнів. Ми об’єдналися, аби консолідувати зусилля та гуртом боротися за права та звільнення незаконно утримуваних рідних.
- Які головні завдання та цілі стоять перед Об’єднанням у контексті підтримки політв’язнів Кремля та їхніх родин?
Головні завдання: сприяння звільненню політв’язнів та забезпечення ефективного правового захисту, надання благодійної допомоги бранцям та членам їхніх родин.
Більше про наші цілі можете прочитати на сайті: https://www.relativespp.org/about-us.
Крім того, з початком повномасштабного вторгнення Об’єднання почало документувати воєнні злочини РФ на території Запорізької області. Також крім прав політв’язнів та їхніх родичів гучно постала проблема цивільних заручників, яких масово захоплюють на тимчасово окупованих територіях за задуманими приводами. Цивільні заручники, яких наразі налічується понад 25 тис., також є утримуваними особами за політичними мотивами, тож ми надаємо підтримку їхнім родичам та слідкуємо за такими справами.
Родичі осіб, які зазнали викрадення, часто сходять з розуму. Просто іноді неможливо уявити таку ситуацію. Людина, у якої викрали близьку особу, звертається в усі інстанції. Звичайно, все залежить від самої людини, але такі люди дійсно потребують допомоги. Мета нашої організації в контенті допомоги родичам політв’язнів Кремля полягає в правозахисній діяльності в розрізі контексту з державними органами. Періодично це може бути матеріальна допомога, підготовка документів на отримання фінансової підтримки від держави тощо.
- Які види підтримки надає Об’єднання родичам політв’язнів? Як ви взаємодієте з їхніми потребами та вимогами?
Команда Об’єднання у 2022 році запровадила лінію юридичної підтримки осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок агресії РФ проти України, а також членів їхніх родин. Наразі ми надали понад 60 послуг консультування та правничого супроводу. Ми сприяли отриманню фінансової допомоги родичами бранців від громадських організацій та державних органів.
Крім того, ми періодично проводимо раунди надання фінансової допомоги родичам цивільних заручників та політв’язнів.
До кінця березня 2023 року Об’єднання надавало безплатну психологічну підтримку для родичів політв’язнів. Марина Литвиненко, що має значний досвід у психотерапії травми, провела в межах проєкту 10 комплексних консультацій для родичів політв’язнів.
У нас на сайті є вас допис, де детально розписано з посиланнями на Google-форми, куди людина може звернутися для того, щоб організація надала допомогу. У цьому розрізі ми можемо допомогти людині таким чином: якщо це була цивільна особа, яку викрали, ми відразу задокументуємо цю історію. Це насправді важливо для спільної нашої мети і для перспективи, якщо особа буде в подальшому звертатися в якісь органи. Ці деталі вони залишаться, бо з часом все-таки ми щось забуваємо.
У нас, на мою думку, доволі розвинена юридична підтримка родичів. Ми допомагаємо особам у зверненні до державних органів, частково до органів РФ для визнання людини полоненою.
Також передбачена інформаційна підтримка, фінансова допомога. Ми можемо допомогти особі, родич якої є військовим, цивільним полоненим, для отримання матеріальної допомоги, відповідне відшкодування від держави коштів. Також є разова фінансова підтримка на лікування, юридичний супровід.
- Чи співпрацюєте ви з державними органами чи міжнародними організаціями для досягнення своїх цілей?
У сфері документування ми співпрацюємо з правоохоронними органами у певних сферах. Завдяки цьому трохи легше здійснювати нашу діяльність. Ми також співпрацюємо з міжнародними організаціями. Сфера нашої діяльності доволі сенситивна. Щоб охопити різносторонні аспекти, ми дійсно намагаємося розширити коло співпраці.
Ми створили Коаліцію на захист бранців Кремля. Ініціювали зустрічі Коаліції з метою формування єдиного списку політв’язнів. Порівняно з 2021 роком році список бранців зріс від 124 до 153 осіб: у 2022 році щонайменше 106 політв’язнів утримуються у Росії, а 47 – в АР Крим.
Ми співпрацюємо з багатьома органами влади, серед яких Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Офіс Омбудсмана України. До цих структур ми передаємо та ведемо разом з ними списки політв’язнів та цивільних полонених.
Ми увійшли до Експертної ради з питань дотримання прав людини, створеної Уповноваженим ВРУ з прав людини, а також до Експертної ради при Представнику Уповноваженого з прав жителів АР Крим та м. Севастополя. В цих органах ми надаємо консультації Омбудсмену та його Представнику для покращення захисту прав і свобод людини й громадянина.
В рамках документування воєнних злочинів Об’єднання передає зібрану інформацію про інциденти та колабораційну діяльність до Офісу генпрокурора, ДБР, СБУ та поліції.
У квітні 2022 року Об’єднання стало членом Коаліції «Україна. П‘ята ранку», що об’єднує 30 громадських організацій та 4 експертів у сфері міжнародного права і прав людини. У цій команді ми документуємо воєнні злочини окупантів.
- Як Об’єднання залучає увагу громадськості та медіа до проблеми політв’язнів Кремля? Які інструменти комунікації ви використовуєте?
Ми намагаємося контактувати з локальними медіа у сфері документування. Наприклад, ми брали участь в сюжеті телеканалів “МТМ”, Суспільне”, де висвітлювали проблему необхідність документування воєнних злочинів. Також залучаємося підтримкою інших медіа. Наприклад, у нас є Telegram-бот «ЕнергодарСОС». Через нього ми контактуємо з медіа для висвітлення питання в сфері нашої діяльності.
Родичі та звільнення можуть публічно розповісти свою історію у передачі «Звільніть наших рідних» на Громадському радіо.
Крім того, ми ведемо сторінки в соціальних мережах, де відстежуємо головні новини про політв’язнів та цивільних заручників. Беремо участь у ТБ- радіопрограмах, розповідаючи про проблеми політичних ув’язнених та про документування воєнних злочинів. За нашою участю також виходять статті в іншомовних медіа.
- Чи може кожен бажаючий долучитися до діяльності Об’єднання? Які є способи вступити до вашого руху?
Можна заповнити заявку на нашому сайті («Стати волонтером»).
- Як Об’єднання співпрацює з родичами та близькими політв’язнів? Які програми та заходи ви організовуєте для них?
Ми – громадський рух, що бореться за звільнення українських політичних бранців Кремля та забезпечує підтримку їхніх родин. До нас Ви можете звернутися за такою підтримкою, як: безоплатна юридична допомога, фінансова допомога родичам незаконно ув’язнених внаслідок збройної агресії РФ, комунікація у ЗМІ, документування воєнних злочинів. Також ми розробили Telegram-бота «ЕнергодарСОС», що дає можливість онлайн повідомити Об’єднанню інформацію про злодіяння загарбників. Ми зробили його максимально безпечним, тож ви можете використовувати бота навіть на окупованій території.
Проводимо навчання. 5 квітня 2023 р. Об’єднання провело тренінг «Законодавство щодо соціальної та правової підтримки заручників та їхніх родин: практичне застосування». Захід орієнтувався на родичів та друзів цивільний ув’язнених та військовополонених. На ньому ми дали конкретні рекомендації стосовно того, як взаємодіяти з владою та отримувати якомога більше інформації стосовно ув’язнених.
12 березня 2021 р. у Музеї Києва відбулося відкриття виставки «Crimea is here», присвяченої сьомій річниці окупації Криму, українським політв’язням Кремля та вимушеним переселенцям. Ми організували цю подію у співпраці з агенцією культурного менеджменту «Port.Agency» та за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, Уряду Канади та European Endowment For Democracy.
Об’єднання традиційно організовує та бере участь у публічних акціях та флешмобах, спрямованих на те, щоби нагадати українському суспільству, державній владі та міжнародній спільноті про громадян України, що незаконно утримуються Російською Федерацією. Більше частина з них припала до пандемії коронавірусу.
- Як ви документуєте воєнні злочини та порушення прав людини в Запорізькій області? Яка роль цього документування у ваших зусиллях?
Ми опитуємо безпосередніх свідків та потерпілих ймовірного злочину. Без проходження цього етапу всі подальші кроки вважаються беззмістовними, оскільки не підтверджуються конкретними та завіреними свідченнями. Для їх фіксації та документування використовуємо Протокол Берклі, який окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел. Під час опитування намагаємось отримати найповніші відповіді на питання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» і «яким був результат»?
- Як Об’єднання сприяє співпраці з міжнародними громадськими організаціями, які також займаються підтримкою політв’язнів?
Наша організація входить до коаліції «Україна. П’ята ранку». Ми налагоджуємо зв’язок з національними партнерами, міжнародними. Намагаємося завжди розширювати свій досвід, отримувати важливі знання для реалізації нашої діяльності.
- Якими історіями успіху ви можете поділитися, коли родини політв’язнів отримали реальну допомогу через ваш рух?
- За 2022 рік ми надали фінансову допомогу на суму 760 000 грн 38 родинам політв’язнів та цивільних заручників з Чернігівської, Київської, Херсонської областей. Ми сприяли отриманню фінансової допомоги родичами бранців від громадських організацій та державних органів. Крім того, За нашої правничої підтримки суд задовольнив вимоги за трьома позовами бранців проти Мінреінтеграції: ексв’язня Олександра Шумкова, родини політв’язнів Олександра Марченка, Віктора Шура.
- Які перешкоди та виклики виникають у діяльності Об’єднання? Як ви їх подолаєте?
Є три основні виклики та перешкоди:
1. Небажання РФ звільняти політв’язнів та цивільних заручників.
2. Недостатня реакція міжнародної спільноти на системні ув’язнення людей. Ми переконані у необхідності введення додаткового пакета санкцій на РФ та окремих її громадян як відповіді на атомний шантаж, насильну депортацію дітей та інші воєнні злочини.
3. Закритість та неефективна робота деяких органів влади України після початку повномасштабного вторгнення. На рівні виконавчої влади не були повноцінно впроваджені порядки та механізми, які дають можливості людям реалізувати свої права згідно з законом «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
- Які плани та перспективи розвитку має Об’єднання родичів політв’язнів Кремля на майбутнє?
У майбутньому ми прагнемо плідно займатися документування російських воєнних злочинів, що стали б доказовою базою для притягнення до кримінальної відповідальності прямих виконавців та представників уряду РФ.
А плануємо взяти учать у розробці механізму звільнення цивільних заручників та просувати ідею створення профільного органу, який би займався обліком та визволенням виключно цивільних заручників. За даними Омбудсмана, наразі Росія утримує понад 20 тис. цивільних, водночас звільнених мізерна кількість. Ще в березні 2022 р. був створений Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Зона відповідальності штабу охоплює сприяння звільненню лише військовополонених і не передбачає системну роботу щодо цивільних заручників. Тож сім’ї таких осіб будуть позбавлені можливості отримати захист і підтримку від держави у пошуку та визволенні своїх родичів, допоки не запрацює профільний орган.
Також ми дізналися у Дмитра та Аліни про їх внутрішні переживання, адже кожен виїзд на місця обстрілів – це неабияка небезпека та емоційний стрес. Як взяти себе в руки – у відповідях документаторів.
- Які відчуття виникають, коли ви виїжджаєте на місця обстрілів у Запорізькій області?
“Я не дуже вразлива людина по життю, тому для мене фіксація подій на місці вже звична справа. Слухати про руйнування можна доволі спокійно, але коли йде мова про жертви або тяжкі поранення, то це може в моменті засмутити” – розповідає Дмитро.
Аліна також гідно сприймає виклики своєї діяльності:
“Я відчуваю рішучість та готовність задокументувати наслідки ворожої агресії. У меня особисто немає страху, адже є розуміння моєї діяльності та допомоги людям”.
- Чи вдається вам спілкуватися з людьми на місці наслідків обстрілів (можливо з людьми, які втратили свої домівки)?
“Так, зазвичай люди самі йдуть на контакт, але багато хто просить надати посвідчення, для того, щоб елементарно впевнитись в належності до організації. Хоча, дехто з свідків може боятись надавати певні дані, тому що ми не відносимось до певних правоохоронних органів, але й органи могли не до кінця провести опитування зі всіма потерпілими. Наша робота – це зафіксувати факт обстрілу. Наприклад, поліція може фізично не всіх опитати, а ми потім наші свідчення передаємо в національні та міжнародні суди зі згодою свідка, для того, щоб доповнити можливі свідчення поліції, яка так само виконувала свою роботу” – ділиться Дмитро.
“Якщо є масштабні наслідки обстрілів, ми намагаємося активно шукати людей, родичів, які проживають поруч. В цьому випадку дуже важливо задокументувати інформацію від свідків. Ця інформація має зберегтися, оскільки далі її можна буде використовувати для встановлення справедливості”, – зазначає Аліна.
- Чи були ви свідками ситуацій, коли на лінії фронту дорослі категорично відмовляються вивозити дітей в безпечні місця?
В таких ситуаціях ми не були, оскільки їздили поки що на території, де не відбуваються активні бойові дії. Ми були тільки в Комишувасі, Кушугумі, Розумівці та Степному, куди в останні місяці були прильоти.
- Чи можете поділитися якою-небудь історією, яка особисто вас вразила під час документування обстрілів?
Думаю, що це було під час останньої польової місії до села Степне, де був обстріл 14 серпня 2023 року. Тоді був обстріл ракетами С-300, свідок чув 3 вибухи. Після першого прильоту свідок зателефонував батькам дружини, щоб впевнитись, що з ними все добре, і сказати, щоб вони дотримувались правила 2-х стін. Після 2-го вибуху зв’язку з рідними вже не було, після чого зателефонували сусіди батьків дружини і повідомили, що ракета потрапила в будинок батьків. Внаслідок влучення загинув тесть та тяжко поранена теща. Будинок повністю зруйнований. Перший вибух прийшовся на іншу вулицю, де також вбило жінку і залишились руїни від хати.
- Як ви ставитеся до особистої емоційної напруги та стресу, які можуть виникнути під час роботи?
“Я багато часу приділяю балансу між роботою та особистим життям. Чітко розумію, що потрібно бути в ресурсі та підтримувати свій емоційний стан, в цьому мені допомагає волонтерство та багато спілкування з іншими людьми. Це робить мене щасливішим і дає змогу відчути себе частиною чогось цілого на шляху до перемоги України” – поділився Дмитро.
Аліна розповіла про своє ставлення до робочих моментів:
“Така робота та навіть призначення є дуже емоційною, проте варто відноситися до всього простіше. Спілкування з людьми з понівечиними долями іноді буває досить складним, проте варто навчитися сприймати цю гірку реальність життя. Дуже важливо піклуватися про себе. Наприклад, у нас в організації була можливість відвідати психолога. Я скористалася цією нагодою, що мені дуже допомогло. Варто піклуватися про своє тіло, ментальне здоров’я. Я намагаюся більше прогулюватися, робити фізичні навантаження, контактувати з природою. Це справді мене приземляє”.
Як повідомити про злодіяння росіян?
Якщо вам відомі будь-які факти про злодіяння загарбників на Запоріжчині — повідомте про це в Telegram-бот «ЕнергодарСОС»!
Телеграм-бот доступний за посиланням: https://t.me/zp_war_crimes_bot.
Публікацію створено за підтримки ГО «Інститут Масової Інформації» та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.
