Підірваного колаборанта з Мелітополя депутата Шостака заочно засудили до 10 років
11:32 6 Січня, 2026
Комунарський райсуд Запоріжжя заочно засудив до 10 років позбавлення волі мелітопольського колаборанта та депутата Мелітопольської райради Олега Шостака. Вирок від 11 листопада 2025 року оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Про це повідомляє Акцент.
Суд визнав Шостака винним у колабораційній діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України) та призначив максимальне покарання:
- 10 років позбавлення волі,
- 15 років заборони обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов’язані з публічними функціями,
- конфіскацію всього майна, зокрема арештованого автомобіля Daewoo Lanos.
Строк ув’язнення почнуть рахувати з моменту фактичного затримання колаборанта.
Хто такий Олег Шостак
За даними вироку та відкритих джерел, Олег Шостак — уродженець Мелітополя, громадянин України, депутат Мелітопольської районної ради VIII скликання від «Опозиційного блоку».
До повномасштабного вторгнення РФ він багато років очолював приватний телеканал «МТВ Плюс», пов’язаний із нинішнім гауляйтером-колаборантом Євгеном Балицьким. Саме через діяльність цього каналу Шостак вже потрапляв у скандали — зокрема, за трансляцію карти України без Криму, за що телекомпанія отримала попередження нацрегулятора у сфері телерадіомовлення.
У 2020 році Шостак отримав мандат депутата Мелітопольської райради від «Опоблоку», що суд прямо вказує як обставину, яка покладає на нього підвищений обов’язок діяти в інтересах громади, а не окупантів.
Як Шостак служив окупаційній владі
Після захоплення Мелітополя російськими військами в лютому 2022 року Шостак, за даними слідства і суду, свідомо й добровільно перейшов на бік окупантів.
Суд встановив, що не пізніше жовтня 2022 року він:
- очолив незаконний орган — так званий «Департамент по надзору за исполнением нормативных правовых актов ВГА Запорожской области в сфере массовых коммуникаций и связи»,
- виконував організаційно-розпорядчі функції: формував штат, розподіляв обов’язки, затверджував положення підрозділів, віддавав накази на виконання вказівок окупаційної адміністрації.
У січні 2024 року Шостак отримав ще вищу посаду — став «міністром цифрового розвитку, масових комунікацій і зв’язку Запорізької області» в структурі окупаційної «влади». Через російські реєстри суд також зафіксував оформлення на нього РФ-івського податкового номера та включення до переліку керівників цього псевдо«міністерства».
Свідки — журналісти, оператори, блогери — підтвердили в суді, що Шостак:
- керував переформатованими під російську пропаганду медіа,
- особисто добирав кадри й переконував людей працювати на окупаційну адміністрацію, обіцяючи високі зарплати,
- вимагав створювати сюжети, вигідні окупантам, і координував інформаційні кампанії, включно з «референдумами».
Негласні слідчі дії зафіксували його розмови про запуск телевізійних і радіопроєктів проросійського спрямування, вербування співробітників, організацію «агітації» та обговорення фінансування окупаційних медіа.
Вибух авто і «кар’єрний ріст» після замаху
Про Шостака широкій аудиторії стало відомо ще в 2022 році — після вибуху його автомобіля в окупованому Мелітополі. Тоді невідомі підірвали машину, коли колаборант сідав у авто біля будинку; Шостак вижив, але отримав тяжкі поранення, інформував РІА-Південь
Попри це, за даними журналістів, окупаційна адміністрація не лише не «списала» його, а навпаки — підвищила. Пізніше Шостак з’являвся на офіційних заходах у Москві та в Держдумі РФ як один із облич пропагандистської вертикалі окупованої частини Запорізької області.
Як проходив суд і яке значення має цей вирок
Суд розглядав справу in absentia — без присутності обвинуваченого. Шостак перебуває на тимчасово окупованій території, на виклики не з’являвся, на контакт із українськими правоохоронцями не виходив, оголошений у державний і міжнародний розшук.
Суд не знайшов жодної пом’якшувальної обставини, зате визнав обтяжуючою те, що злочин вчинено в умовах воєнного стану. Саме тому було обрано максимальний строк покарання, передбачений санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, із повною конфіскацією майна.
Цей вирок — частина системної практики притягнення до відповідальності колаборантів, які будували й обслуговували російську пропагандистську машину на окупованих територіях. Навіть за відсутності фізичного доступу до обвинувачених суди формують правову рамку для майбутньої відповідальності й фіксують факти співпраці з окупаційними адміністраціями в офіційному реєстрі.
