Розписи на стінах і невідоме фото: дивні знахідки в закинутому «Козачому дозорі» в Запоріжжі (ФОТО)

Крок за кроком “Акцент” пробирається приміщеннями закинутого «Козачого дозору». Здається, що будівля, попри десятиліття тиші, все ще зберігає в собі відголоски свят і веселощів.

Десь на стінах проступають розмиті фрагменти розписів відомих запорізьких художників Миронових, а в господарських приміщеннях збереглася стара плитка і навіть радянські вимикачі.

Труби кухонної витяжки давно порізані на метал, але дух закладу, який колись був символом гостинності, ще відчувається.

В окремій залі біля каміна вцілів фрагмент розпису, а при вході, зовсім несподівано, висить фото. Як воно сюди потрапило і чому досі лишається тут — загадка. Для споруди, яка згоріла ще у 1999 році, ресторан виглядає відносно вцілілим: деякі вікна ще зі склом, двері міцно зачинені.

А колись, у березні 1973 року, цей ресторан відкривався урочисто і з великою надією. На околиці Запоріжжя, біля розвилки Сімферопольського шосе, з’явився заклад, який миттєво став легендою. «Козачий дозор» вражав архітектурою: стилізація під українське село, білі хати-мазанки під справжнім очеретом, привезеним і вкладеним руками майстрів із Полтавщини.

Всередині — справжня етнічна автентика: глиняні глечики, вишиті скатертини, дерев’яні столи й лави. Офіціанти в народному одязі, меню з українських страв — борщ із пампушками, печеня в горщиках, грибна юшка, холодець. У літньому дворику обов’язково готували шашлик — страва, яка збирала сюди гостей з усього міста.

Ресторан мав два зали, бар і просторе подвір’я, де звучала жива музика. Над танцмайданчиком крутилася дзеркальна куля — атрибут 70–80-х років, що розсипала сотні відблисків по стінах і створювала атмосферу свята.

Попри віддалене розташування, «Козачий дозор» був улюбленим місцем для банкетів і весіль. Запоріжці називали його «рестораном зі смаком». Але в 1990-х усе почало змінюватися: популярність згасала, будівля занепадала, а потім стала жертвою пожежі.

Сьогодні залишились тільки руїни, старі фото та ностальгія. Для старшого покоління запоріжців «Козачий дозор» — це символ епохи, де поєднувалися українські традиції, атмосфера затишку та справжня гастрономія. А для молодших — нагадування, що навіть найяскравіші місця з часом можуть стати лише спогадами.

Андрій Бездольний
Редактор