Як удари КАБами змінюють екологію під Запоріжжям: результати експедиції науковців (ВІДЕО)
18:03 15 Серпня, 2025
Після руйнування Каховської ГЕС флора й фауна Каховського водосховища зазнала значних змін. Фактично стара екосистема була зруйнована, а на її місці утворилася нова. Екологи дослідити зміни у верхів’ї колишнього Каховського водосховища в околицях с. Лисогірка, Запорізької області. Ця зона також страждає від бойових дій, адже тут пролітають снаряди та ракети.
Разом з екологами на дослідження вирушив журналіст Акценту.
Так, дослідження проводили працівники Національного природного парку «Великий Луг» у співпраці з національним заповідником «Хортиця», кафедрою екології та інформаційних технологій Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій університету «Україна».
Екологи перевірили штучні схованки
Це не перша експедиція екологів цього року. Раніше, в червні, в прибережній частині, фактично на дні колишнього водосховища, фахівці встановили штучні схованки для виявлення плазунів та інших тварин.
Загалом, схованки були встановлені через те, що на прибережних кам’янистих ділянках, які оголились після спуску води, спостерігалася висока чисельність водяного вужа, що можна пояснити оптимальними умовами — стабільно теплою погодою, наявністю природних схованок, доступом до води та кормової бази.
Через два місяці спеціалісти провели повторний моніторинг, перевірили схованки, оцінили їх ефективність і проаналізували зміни на досліджуваній території. На момент експедиції в цих схованках не було виявлено плазунів, а також місце, де були встановлені схованки, повністю висохло. Заміть зелених рослин, які були в червні, екологи виявили посохлі чагарники. Також подекуди було помітно антропогенний вплив — хтось пересунув схованки. Окрім водяних вужів, спеціалісти сподівались виявити ящірок, полозів та гадюк.
У вужів відібрали зразки для дослідження ДНК
У порівнянні з попередніми спостереженнями, зафіксовано значне зменшення кількості водяних вужів. Ймовірними причинами може бути значне підвищення рівня води (на ~1 м), що призвело до затоплення прибережної частини та змінило місця концентрації вужів. Також, досліджуваний період (червень–серпень) відзначався високими температурами, що могло спричинити перегрів схованок, зниження активності плазунів удень, зміну добової специфіки, пов’язаною з приховуванням від спеки або турбування.
У даному місці спостерігається велика кількість природних схованок. Все це може говорити про сезонну та гідрологічну мінливість щільності плазунів, зокрема водяних вужів. Досліджувана територія відчуває вплив бойових дій та пожеж, що також впливає на добову активність тварин і може призвести до зміщення активності у прохолодніший час доби або в інші мікробіотопи, — розповіла доцент, кандидат біологічних наук, завідуюча кафедри екології Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій Університету «Україна» Наталія Сурядна.
Вона також зазначила, що метод штучних схованок показав низьку ефективність у спекотний літній період. Однак вони можуть бути більш привабливими навесні або восени.
Вдалося зафіксувати болотну черепаху та кілька особин ящірок, що є важливим свідченням поступового збагачення герпетологічного різноманіття. Поки що серед земноводних зафіксовано лише озерну жабу, чисельність якої суттєво знизилася після осушення водосховища. Виявлення молодих особин цього виду може говорити про поступове відновлення популяції, — додала також Наталія Сурядна.
Окрім цього, спеціалісти відібрали зразки ДНК у вужів для подальшого вивчення генетичного різноманіття, популяційної структури, виявлення унікальних особливостей геному, а також ідентифікації біохімічних та екологічних характеристик, важливих для розуміння реакцій на стресові фактори, забруднення чи інші антропогенні впливи. Як це відбувалося, можна подивитися на відео нижче.
Екологів особливо засмутило, що територія засмічена побутовими відходами, зокрема пластиковими та скляними пляшками, що є болючою ознакою про низький рівень екологічної свідомості і культури відвідувачів. Подібне антропогенне навантаження є особливо небезпечним для цієї унікальної території, де природні екосистеми перебувають у процесі повільного відновлення та потребують посиленої охорони і нашої підтримки.
Дослідження флори
Надзвичайних змін після руйнування дамби зазнала флора досліджуваних територій. Однак тепер тут можна знайти цікаві види рослин, які становлять особливий інтерес для вивчення екологами.
Наприклад, волошка великопридаткова (Centaurea appendicata) – це не просто польова квітка. Це живий свідок історії та унікальний ендемік, що росте лише на вузькій смузі піщаних арен Нижньодніпров’я. Її назва, “великопридаткова”, походить від великих придатків, що розташовані на обгортці кошика, створюючи характерний, схожий на пір’я, віночок. Ця рослина є частиною унікальної флори, яка сформувалася на берегах давнього русла Дніпра.
Колись волошка великопридаткова була поширена на великих територіях піщаних степів, які простягалися вздовж берегів Дніпра. Проте, протягом століть, ці землі зазнали значних змін через антропогенний вплив: випас худоби, освоєння земель під сільське господарство, а пізніше – будівництво Каховської ГЕС, що спричинило затоплення значних площ. Внаслідок цього, ареал розповсюдження рослини різко скоротився.
На сьогодні волошка великопридаткова збереглася лише на території Біленьківської громади Запорізького району Запорізької області. Вона зростає на ділянках, де збереглися природні піщані ґрунти, не порушені людською діяльністю. Її квіти, зазвичай, ніжно-рожеві або фіолетові, що робить її особливо привабливою, але, на жаль, надзвичайно вразливою.
Ця рослина занесена до Червоної книги України, що підкреслює її критичний статус. Збереження волошки великопридаткової є пріоритетом для українських природоохоронних організацій. Це вимагає не лише обмеження людської діяльності на її ареалі, але й створення природних заповідників для захисту її унікального середовища.
Під час експедиційного виїзду фахівці Національного заповідника Хортиця та Національного природного парку “Великий Луг” за підтримки БФ “Екологія – Право – Людина” дослідили угруповання цієї рослини. Проведено картування окремих особин волошок, та відібрано насіння для проведення заходів з реінтродукції виду на відкритих піщаних аренах колишнього Каховського водосховища.
