Як змінився фронт у Запорізькій області за 2025 рік: втрати і ризики
15:55 2 Січня, 2026
2025 рік для Запорізької області став роком повільних, але надзвичайно виснажливих змін на лінії фронту. Тут не було стрімких проривів чи гучних контрнаступів, однак щоденний тиск, інфільтрація малими групами та боротьба за ключові населені пункти перетворили регіон на один із найскладніших відтинків війни.
Фронт без ривків, але з постійним тиском
Запорізький напрямок у 2025 році розвивався за іншим сценарієм, ніж багато хто очікував. Російська армія не змогла досягти стратегічного прориву, проте системно «з’їдала» простір — через артилерійський тиск, дрони та спроби обійти українські позиції.
Особливістю року стало активне використання обмілілого Каховського водосховища. Ворог почав застосовувати його як альтернативний маршрут для просування піхоти, намагаючись обійти укріплені рубежі Сил оборони.
Втрачені населені пункти: статистика року
За даними аналітиків, упродовж 2025 року російські війська змогли тимчасово окупувати 22 населені пункти Запорізької області.
Найбільших втрат зазнали два райони:
Оріхівський напрямок:
- Степове
- Лобкове
- Кам’янське
- Плавні
- П’ятихатки
- Малі Щербаки
Гуляйпільський напрямок:
- Малинівка
- Полтавка
- Ольгівське
- Успенівка
- Новоуспенівське
- Рівнопілля
- Солодке
- Зелений Гай
- Червоне
- Нове
- Новомиколаївка
- Нововасилівське
- Павлівка
- Новогригорівка
- Темирівка
- Новоіванівка
Ці втрати не створили для ворога суцільної лінії контролю, але суттєво ускладнили оборону регіону.
Гуляйполе: місто, яке тримає фронт
Наприкінці року Гуляйполе перетворилося на головну точку напруги. Бої тут мають позиційний характер: жодна зі сторін не контролює місто повністю.
За оцінками військових і аналітиків:
- російські підрозділи закріпилися на околицях;
- логістичні маршрути ворога системно блокуються;
- бої точаться в умовах щільної забудови, що ускладнює просування обох сторін.
Гуляйполе має радше політичне та логістичне значення, ніж оперативне. Саме тому ворог намагається утриматися тут, навіть попри складне рельєфне положення міста в низині.
Степногірськ: «сіра зона» без визначеного контролю
Іншим ключовим вузлом напруги став Степногірськ. Протягом року він фактично залишався у сірій зоні:
- тут присутні і українські, і російські підрозділи;
- окупанти регулярно застосовують КАБи по центральній частині селища;
- одночасно заявляють про «повний контроль», що суперечить реальній картині боїв.
Аналітики зазначають: втрата Степногірська створить прямі ризики для Запоріжжя, адже погіршить тактичне положення Сил оборони на південному напрямку.
Оріхівський напрямок і русло Дніпра
У другій половині року ворог змінив тактику. Замість лобових атак він почав:
- діяти малими штурмовими групами;
- використовувати балки, лісосмуги та русло Дніпра;
- намагатися обійти позиції ЗСУ з флангів.
На цьому відтинку працювали також елітні підрозділи БПЛА армії РФ, однак очікуваного результату вони не дали. Українські сили змогли зберегти контроль над ключовими рубежами, завдавши противнику значних втрат.
Підсумок року: стримування замість прориву
Попри чисельну перевагу ворога, 2025 рік на Запорізькому фронті завершився без стратегічного успіху РФ. Просування були точковими й нестабільними, а більшість спроб закріпитися завершувалися контрударами Сил оборони.
Запорізький напрямок залишається складним і небезпечним, однак паніки серед військових немає. Фронт тримається, а ключові міста області залишаються поза прямим наступом ворога.
Про це пише Суспільне.
