Які міста можуть стати цілями РФ у 2026 році – військовий прогноз
12:00 23 Грудня, 2025
Росія входить у новий етап війни проти України без наміру зупинятися. 2026 рік, за оцінками військових аналітиків, може стати періодом повільного, але системного тиску одразу на кількох напрямках — із ключовою ставкою на виснаження української оборони.
Про це в аналізі для українських медіа заявив військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Головна мета Кремля: не «перемир’я», а розширення контролю
За словами експерта, стратегічна логіка Путіна не змінилася з 2022 року — Росія розглядає війну як інструмент поступового захоплення територій, а не як конфлікт, який потрібно завершити переговорами.
«Поки російські війська не натраплять на силу, яка реально зупинить їхній наступ, рух уперед триватиме. 2026 рік не стане винятком», — наголошує Романенко.
Паралельно Кремль продовжить ракетно-дроновий тиск на тилові міста — не лише з військовою, а й з психологічною метою.
Фронт тріщить: де ситуація найбільш напружена
За оцінкою генерала, низка ділянок уже перебуває у критичному стані:
- район Сіверська
- Гуляйполе та прилеглі населені пункти
- Мирноградський напрямок
- прикордонні райони Сумщини
Особливе занепокоєння викликає ситуація на півночі, де ворог демонструє здатність до раптових проривів і рейдів.
«Проникнення російських підрозділів у прикордонні селища та викрадення цивільних — це сигнал, що рівень готовності там був недостатній», — зазначає експерт.
Донеччина — головна ціль 2026 року
Найбільший тиск у наступному році, за прогнозом, зосередиться саме на Донецькій області. Йдеться не про одиничні штурми, а про системне «продавлювання» оборони.
Під загрозою:
- Костянтинівка
- Дружківка
- Покровськ
- Мирноград
Далі — стратегічно важливі Слов’янськ і Краматорськ.
«Питання не в тому, чи будуть атаки, а в тому, як зберегти особовий склад і не допустити обвалу лінії оборони», — пояснює Романенко.
Запоріжжя та Дніпро: небезпека степового фронту
Окремо експерт звертає увагу на південний напрямок. Запорізька та Дніпропетровська області мають серйозний географічний недолік — відкриту степову місцевість.
«Тут немає природних рубежів. Якщо ворог закріплюється, його надзвичайно складно зупинити», — каже генерал.
Ситуація навколо Гуляйполя він називає показовою: місто майже втратило оборонне значення, і подальший рух противника — лише питання часу.
Київ залишається у полі планів РФ
Попри основний фокус на сході та півдні, загроза для столиці у 2026 році не зникає. Мова йде про північний напрямок — через Чернігівщину.
«Для Путіна Київ — символ. У разі успіху на півночі вони підуть далі», — зазначає Романенко.
Чи реалізується цей сценарій, залежить від ресурсів РФ та здатності України вчасно укріпити оборону.
Внутрішні рішення, без яких ситуація погіршуватиметься
Ключовою проблемою експерт називає не лише нестачу озброєння, а відсутність переходу держави у повноцінний режим війни.
Серед критичних питань:
- справедлива та всеохопна мобілізація
- військова економіка
- жорсткі обмеження невоєнних витрат
- реальна відповідальність чиновників
«Поки держава асфальтує парки замість укріплення прифронтових міст — ризик нових втрат лише зростає», — наголошує генерал.
Він також виступає за розширення повноважень місцевого військово-політичного управління у зонах ризику — з жорстким контролем пересування, мобілізації та фінансів.
Мобілізація без винятків
Окремий акцент Романенко робить на питанні довіри суспільства.
«Мобілізація працює лише тоді, коли вона однакова для всіх — від чиновника до депутата», — зазначає він.
На його думку, поблажливість до ухиляння та відсутність жорсткого законодавства створили небезпечний прецедент, який безпосередньо впливає на ситуацію на фронті.
