З якими ментальними проблемами стикаються ВПО: результати досліджень
15:01 10 Грудня, 2024
Внутрішньо переміщені особи – це люди, які пережили досить важкі події. Хтось бачив усе жахіття повномасштабного вторгнення: руйнування, постійні обстріли, активні бойові дії. Такі події часто залишають душевні рани.
Негативно може впливати на стан психічного здоров’я також розуміння того, що країна, у яку ти виїхав після початку повномасштабного вторгнення, не готова надати тобі достойні умови проживання. Гуманітарної та державної допомоги недостатньо, на роботу дуже складно влаштуватися по причині нестачі робочих місць та упередження роботодавців щодо переселенців. Знайти житло на аренду ще складніше, бо без стабільного заробітку майже нереально знайти місце проживання в умовах дефіциту житла. Є ще багато факторів, ускладнюючих життя ВПО, але для розуміння цілісної картини цього достатньо.
Чинників стресу в Україні дійсно багато, особливо якщо ти внутрішньо переміщена особа. Можна сказати, що не тільки умови проживання надскладні, але і спогади про окупацію або руйнування рідного міста/селища залишають великий шрам на психіці.
Найпоширеніші психічні проблеми
ПТСР – це перше, на що слід звернути увагу, бо він є найчастішим розладом, який викликають надзвичайно стресові ситуації. Симптомами посттравматичного розладу є тривожність, постійні нав’язливі спогади, порушення сну, апатія, часті панічні атаки, асоціальність та виснаження нервової системи. Дуже часто порушення сну через деякі ці симптоми можуть провокувати або просто посилювати дратівливість.
Ще у 2017 році у публікації BBC про переселенців з ПТСР приводилося дослідження про те, які у них є психологічні проблеми. 32% ВПО мали симптоми посттравматичного стресового розладу, які були викликані саме, тоді ще, конфліктом на Сході України. Найгірше, що ПТСР дуже сильно погіршуює стан життя через неможливість сконцентруватися, дратівливість, замкнутість. Найважливіше, що все це дуже впливає на працездатність, тобто можливість заробляти гроші.
Звісно, зазначене вище дослідження було проведене до повномасштабного вторгнення, але можна з упевненістю сказати що той самий відсоток переселенців, страждаючих від ПТСР, не зменшився. На порталі “Свідок” є одне свідчення дівчини, яка пережила важкі для її психіки події (бойові дії у Харкові після), після чого також мала симптоми посттравматичного синдрому.
У тій же публікації BBC вказували на те, що переселенців з депресією було 22% серед опитаних. Але є нове дослідження (10 травня 2023 року), проведене виданням “Український медичний часопис”. Серед 2100 респондентів, які є внутрішньо переміщеними особами, легкий рівень депресії був зафіксований у 56% опитаних. Це результат, який дало опитування за шкалою депресії Бека. За тестом Спілберга – Ханіна, який вимірює рівень тривожності, було зафіксовано такі результати: 53% – низький рівень тривоги, 45% – середній рівень, 2% – високий.
Депресія та тривожність, як стало вже відомо, дуже поширені серед переселенців. Це не дивно, бо всі ми знаємо, які події вони пережили. Але крім ПТСР, депресії та тривожності є й інші психологічні та психічні проблеми, які можна виділити, як закономірність реакції психіки на всі події, пов’язані зі збройною агресією, вимушеним переселенням та спробою адаптації до не дуже, м’яко кажучи, комфортних умов.
Є стаття на сайті Хмельницького національного університету. У ній автори виділяють не якісь терміни або психічні діагнози, а скоріше різні настрої, погані почуття та інші негативні стани. Серед них:
- “Відчуття невизначеності щодо майбутнього і теперішнього стану”. Слід сказати, що це актуальна дилема і у наш час, адже проблеми ВПО з роботою та житлом тільки підсилюють цей емоційний стан.
- “Психологічні проблеми, пов’язані з тим, що люди стали свідками руйнувань, насильства, війни”. Це найчастіше виражається через ПТСР або окремі його симптоми. Також часто буває, коли людина регулярно чула дуже близькі вибухи, навіть після виходу із цієї зони небезпеки (можливо, за кордоном або у більш безпечних областях України) може лякатися різких стуків, ударів, вібрацій.
- “Почуття провини, що їм довелося покинути свої домівки і просити допомоги”. Відомо, що багато хто навіть у мирний час у звичайних побутових ситуаціях боїться (або принципово не хоче) просити допомоги. Наразі тут така ж ситуація, але у більшому масштабі. Кожному ВПО слід пам’ятати, що він/вона заслуговує на допомогу, бо це логічний обов’язок держави – допомагати громадянам, які опинилися у важкій ситуації. Але, на жаль, він належним чином не виконується.
- “Безпорадність, низька самооцінка або агресія”. Як наслідок жахливих подій та замкнутості у собі.
- “Тривога за своє майбутнє і майбутнє своїх рідних”. Підсилюється вище названими чинниками. Також у багатьох сім’я могла залишитися на ТОТ або перебувати під загрозою ракетних обстрілів.
- “Невиплакані горе і біль, постійне очікування чогось поганого; – страх перед змінами в житті”.
- “Відчуття безпорадності і незахищеності або гнів та агресія”
Всі пункти у цій статті було б дуже довго перераховувати, але більш-менш важливі були виділені.
Отже, зрозуміло, що перелік психічних проблем у внутрішньо переміщених осіб дійсно багато. Причини цьому також були пояснені. Від себе, як від автора, можу сказати, що під час роботи на порталі “Свідок” та спілкуванням із багатьма переселенцями, які зараз перебувають у інших країнах, я дійсно побачив багато психологічно травмованих людей. Вони, навіть будучи у абсолютній безпеці, досі переживають наслідки побаченого та іноді відчутого на собі жахіття війни. Наразі потрібно зробити все, щоб зменшити рівень депресії, тривоги та інших психічних/психологічних проблем серед громадян України.
АВТОР: РУСЛАН МАСЬ
