В’ячеслав Зайцев — завідувач інформаційно-видавничим відділом “Національного заповідника Хортиця”, депутат Запорізької міської ради від партії «Європейська солідарність», а також ветеран АТО.
У своєму інтерв’ю “Акценту” він розповів деталі про актуальні події міста, туризм і майбутню розбудову Хортиці.
Булінг у гімназії №28 й шкільна реформа у Запоріжжі
24 березня на засіданні комісії з гуманітарних питань, до складу якої ви входите, розглядалося декілька питань, серед яких булінг у 28-й гімназії. Комісія ухвалила рішення відвідати гімназію 30 березня. Чи були ви у цьому навчальному закладі й чи вважаєте ви рішення про два звільнення та дві догани достатніми у цій ситуації?
Особисто я не був у гімназії, але наша комісія там була присутня. Були навіть депутати райради й облради. Коригували вони зі мною. Такий випадок, на жаль, відбувся в 28-й гімназії, одній із ведучих шкіл Запоріжжя. Якщо таке відбувається в такій елітній школі, то що може відбуватися десь на периферії нашого міста? Булінг в даному випадку є фактом. Перш за все, як протидія має бути не тільки робота класного керівника або психолога, а ще й залучення батьків. Я вважаю, що батьки теж мали працювати з учнями. Це був не перший випадок. Хлопець змовчав, і дійшло до ситуації, яка вийшла назовні.
Чи бачили ви звернення учнів п’ятого класу до мера з проханням повернути класного керівника? Що ви думаєте з цього приводу?
Так, я бачив, що написали учні, бачив відеозвернення. Я вважаю, що мають відповідати також і батьки. Але класний керівник мав це спостерігати ще раніше. Це не поодинокий випадок, і директор був у відпустці після випадку булінга і перед цим. Є рішення мера, і я вважаю його в цій ситуації достатнім.
Класного керівника повертати на посаду не будуть?
Зазвичай таке робиться на прохання педагогічної громадськості. Зараз про це мова не йде.
Окрім цих питань, комісія розглядала петицію по школі №6 в Комунарському районі (батьки просили зберегти початкову школу, бо інакше у радіусі 2-х км такої не буде). По-перше такі петиції з’являються доволі часто й швидко набирають підписи, що говорить про наявність проблеми. По-друге, наскільки проблемною ви вважаєте шкільну реформу у місті як для дітей, так і для батьків, і вчителів?
Одразу скажу, особисто я — за реформу. Але, на мою думку, треба відтермінувати її, щоб підготувати і батьків, і учнів, бо ми трошки поспішаємо. Але ця реформа має спрацювати, в Європі так і навчаються. Однак я проти подібних петицій на сайті мерії. Справа в тому, що, наприклад, якщо ми підтримаємо таку петицію, то по-перше, ми йдемо проти закону. Є закон про освіту і його треба виконувати, даруйте. Якщо ми підемо на зустріч, то відкриємо “скриню Пандори”, бо в даному випадку немає положення про науковий ліцей. Ми поламаємо цю схему, в якій гімназії готують для ліцеїв старшокласників, які мають готуватися до вищої освіти. Тут ми маємо діяти по закону, який нам каже — або гімназія, або ліцей.
Зірвана сесія міськради й вакцинація
Згадуючи останні актуальні події, хотілося б дізнатися вашу думку щодо минулої зірваної сесії міської ради. Деякі депутати висловили свої думки щодо псевдомінування. У вас є версії?
Я глибоко переконаний, що офіційна версія нереальна. Я вважаю, що тут є якась інша причина. По-перше, не знайшли бомбу, по-друге, мені не зрозуміло чи знайшли псевдомінера. Були погрози, а ми безпосередньо орган місцевої влади. Цим має займатися не просто поліція,а СБУ. Але про це ніякої інформації немає. Ймовірно, справжня причина була в тому, щоб перенести сесію. А от для чого переносили, ми побачимо 14 квітня.
Також остання сесія була примітна тим, що нарешті на неї дозволили потрапити журналістам, хоча й за попередньою акредитацією. Як ви вважаєте, чи повинен бути доступ до мерії таким складним для робітників ЗМІ?
Ці рішення абсолютно неадекватні. Я нагадаю, що в січні наша фракція взагалі покинула сесію. На сесіях міськради працювали співробітники телеканалу, були присутні помічники депутатів. Мені просто здається, що Володимир Вікторович та виконком не хочуть бути щирими, і всі ці акредитації також є порушенням закону.
Щодо вакцинації. Останні опитування серед українців говорять про недовіру до вакцини, яку завезли. Яке ваше власне ставлення до щеплення від коронавірусу, та чи збираєтесь ви його робити?
Я подавав заявку як ветеран АТО, але поки що ні слуху, ні духу. Завтра я їду на збори і, сподіваюсь, там нас провакцинують. Я — за, я відповідальний. Знаю, що завдяки вакцині людство зупинило страшні хвороби. А оці середньовічні вірування, “антивакси” — це просто нісенітниця. Я та моя родина готові вакцинуватися, агітую також всіх друзів.
Чи не вважаєте, що така недовіра до вакцини, це недопрацювання влади у сфері інформаційної політики? Як оцінюєте рівень інформування у Запоріжжі?
Відверто кажучи, це турбота людини про своє здоров’я, і вона сама має шукати інформацію з нормальних джерел, проконсультуватись у свого лікаря. Я всіх закликаю йти вакцинуватися, створити колективний імунітет й подолати цю заразу.
Про туризм у Запоріжжі й розбудову Хортиці
Не так давно було визначено проект-переможець, за яким створять пам’ятник захисникам України у сквері Прикордонників. Як вам проект пам’ятника у вигляді тризуба?
Я у конкурсній комісії не був, але був у складі найпершої робочої групи минулої каденції. Ми розглядали різні варіанти, і висунули основні вимоги до цього пам’ятника. По-перше, він має бути антивандальний, щоб його не можна було поламати. По-друге, він має однозначно трактувати, що це пам’ятник російсько-українській війні. Третя вимога — памятник має бути саме на проспекті Соборному, котрий проїжджають десятки тисяч людей. Дійсно, ми розглядали декілька варіантів (зображення людини або техніка). Але ми вирішили, що тризуб — це дійсно один із символів цієї війни. Він на техніці, головних уборах, у хлопців на мобільних телефонах, «наколки» тощо. Це старий княжий знак. Він є на монетах Володимира, Ярослава. Це знак передусім волі.
Як ви ставитесь до ідеї обирати подібні проекти для міських об’єктів через конкурси?
З одного боку, ми можемо відзвітувати перед громадськістю, що от було обговорення. Але з іншого боку буває, що через довге обговорення проект відтерміновується, комісія не доходить консенсусу, ідея губиться тощо.
Останнім часом багато розмов про Хортицю. Глава ЗОДА Олександр Старух заявив, що з острова хочуть зробити “територію вихідного дня”, куди будуть приїжджати на вихідні люди з найближчих міст та сіл. Як ви вважаєте, наскільки реально зробити таке місце з Хортиці? Що для цього необхідно перш за все?
На мою думку, треба відремонтувати дороги, зробити нормальне освітлення, бо люди іноді і ввечері приїзжджають. Ми зараз працюємо над тим, щоб зробити сучасне LED-освітлення. Також треба нарешті відремонтувати музей. Крім цього, Запорозька Січ вже потребує реконструкції. Потрібно також побудувати музей судноплавства, бо кораблі зараз знаходяться в реставраційному ангарі, але це не ті умови, щоб зберігати експонати. Отже, перш за все, — зробити нормальну інфраструктуру — дороги, освітлення і велодоріжки. Бо всі ці ґрунтові доріжки велодоріжками можна назвати лише умовно. І ще їх треба з’єднати, бо велодоріжка не має вести з нізвідки в нікуди. Це має працювати як артерія.
Якщо все це збільшить притік людей та туристів на острів, чи не буде загрози для тваринного та рослинного світу Хортиці? Тим паче, замголови ОП Кирило Тимошенко заявив, що до Дня Незалежності відреконструюють чи не половину острова. Але ж зараз там діє “режим тиші”.
Щороку ми інформуємо наших відвідувачів про “режим тиші”, коли в природі відбуваються інтимні речі. Звичайно, що будівництво велодоріжок та бігових доріжок, якщо й буде відбуватися, то тільки після 15 червня. Дійсно, антропогенний вплив великий, але в нас є окремі зони, куди ми намагаємось людей не пускати. Я маю на увазі плавневу зону, там є постійний пункт служби режиму. Людина сидить добу і спостерігає, працює відділ природи. Також заборонено розводити вогонь. Влітку ми слідкуємо за пожежами, в нас є добровільна пожежна дружина. Ми інформуємо всіх відвідувачів. Служба режиму також ганяє всіх браконьєрів, не тільки тих, хто з рушницею, а й рибалок.
Зараз в музеї козацтва триває ремонт. Нещодавно інфраструктурний оглядач Павло Авдокушин висловив доволі різку думку щодо цього музею і написав, що краще б його зовсім знесли й побудували новий. Раніше повідомлялось, що музей був побудований з помилками, що спричинило його аварійний стан. Як ви ставитесь до реконструкції музею, чи може дійсно було б простіше знести й побудувати новий?
За його (ред. — Павла Авдокушина) рахунок ми це залюбки б зробили. Перш за все, цей проект виграв у конкурсі у 70-х роках, а взагалі планували його зробити ще у 60-х роках. На жаль, через політику русифікації все це зупинили, мовляв “націоналізм”. Дипломовані архітектори планували свої проекти, і виграв цей проект. Дійсно, коли будували, то кажуть, що були 73 недоробки. Часом вони посилилися. Майданчик зверху просто тече, в 2015 році його закрили, бо не було сил рятувати експонати. Зараз планується накрити купол, а там вже буде такий собі атріум. Під скляним куполом люди теж зможуть знаходитися, але такого майданчика, як раніше, не буде. Щодо Авдокушина, то скільки людей, стільки й думок. В даному випадку музей має виконувати свої функції — не має текти дах, не має бути протягів. Повинна бути нормальна температура та вологість для експонатів.
- На Хортице догнивает здание музея казачества: почему так вышло, и что его ждет (ФОТОРЕПОРТАЖ)В Запорожье на Хортице наступило «время тишины»: что нельзя делать на островеВ Запорожье на Хортице наступило «время тишины»: что нельзя делать на острове
Анонсовано будівництво музею судноплавства. Розкажіть, що там буде й де музей буде знаходитись.
Є проект, як має мати вигляд цей музей. Він буде знаходитись між двома мостами на Новому Дніпрі. Проміж старим та новим мостом. В музеї буде багато археологічних об’єктів — і кораблі, і якорі, і гармати, бо в реставраційному ангарі вже немає місця. Я нагадаю, в нашій колекції 70 якорів, бригантина, шлюпки, “чайка”, байдак, лафет, човен-довбанка тощо. Ледь не другим ярусом скоро прийдеться монтувати. Але реставраційний ангар — це не музей, бо повинні бути спеціальні вимоги для зберігання експонатів. Тому ми маємо побудувати цей музей, але справа за державою. Кошторис — мільйони гривень. Наповнити експонатами не проблема. На дні Дніпра з десяток кораблів, які ми просто не маємо куди діставати, в тому числі човен-довбанка 3 століття до н.е.(антична епоха). Ми можемо дістати, але куди?
Розкажіть, що зараз досліджується на Хортиці, можливо зараз вивчаються якісь нові знахідки?
Є інсайд. Нижче Хортиці було знайдено рибалками корабель 18-го століття. Зараз ми будемо його досліджувати, більше поки що не скажу.
В умовах карантину, як можна розвивати туризм на Хортиці в взагалі у місті?
Я мабуть ще раз і ще раз буду повторювати, що перш за все — інфраструктура. Попередній президент зробив дорогу з Дніпра. Мені здається вона непогана. Я, як співробітник нацзаповідника дуже багато бачу дніпрян у Запоріжжі, людей які мають кошти і можуть приїхати нормальными дорогами, попити каву на Хортиці ввечері.
Я багато разів повторював нашому департаменту культури і туризму — до нас приїжджають екскурсанти, а не туристи. Вони приїхали вранці, погуляли Хортицею і поїхали додому. Вони не живуть в наших готелях, не ходять в наші кафе, магазини і бутіки. В кращому випадку вони ще відвідають краєзнавчий музей, музей зброї і “Фаетон”, але все це можна обійти за один день. У нас на рік купують квитки 200 000 людей. Чому департамент культури і туризму це цілий департамент, а не управління, й все одно не може цих людей залучити? Бо немає індустрії гостинності, немає нормальних доріг…
Минулого року ви проводили онлайн-екскурсії на Хортиці. Як ви оціните це досвід?
Ми багато людей залучили на свою сторінку в Фейсбуці. Приємно було, на одному відео, здається, під 100 000 переглядів.
Це майбутнє. І я навіть зараз завів цілий блог на Ютубі. Якщо буде щось цікаве, то планую робити стрімінг, показувати події, які відбуваються тут і зараз. Також хочу зробити просвітницькі відео. Наприклад, “цей день в історії”, бо кожен день щось відбувалося, в нас навіть церковних свят більше, ніж днів на рік. Треба доносити це і школярам, і дорослим людям. Те що мене підштовхнуло — це коронакриза. Наше завдання як науковців — виховувати громадян, працювати. Бо через коронавірус ми не можемо цього зробити, але відеоблог — це спосіб достукатися до людей, отримати фідбек.
Є ще якісь діджиталізовані напрацювання, які планують використати в Національному заповіднику Хортиця?
Наші археологи й гідроархеологи роблять 3Д моделі. Остання підводна експедиція, ці кораблі можна повертіти, подивитися. На Хортиці ми плануємо зробити інтерактивну карту, де можна буде подивитися інформацію про кожну пам’ятку. Зараз ми шукаємо гроші, щоб зробити такий додаток. Держава на це не дасть гроші, але якщо ми знайдемо мецената, то це вдасться створити.
|
