Росія припинила виробництво «Герані-3»: яку нову загрозу може отримати Запоріжжя
11:08 12 Серпня 2026
Війна
Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». Йдеться не про відмову від реактивних дронів як класу, а фактично про перехід до новішої версії — «Герані-4», яку російські війська вже почали застосовувати проти України.
Про припинення виробництва «Герані-3» виданню «Мілітарний» повідомили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
Водночас ГУР раніше підтверджувало, що підготовка до серійного виробництва «Герані-4» завершилася до січня 2026 року, а вже у травні ці безпілотники почали використовувати для бойових ударів.
Чому від «Герані-3» відмовилися
«Герань-3» фактично була перехідною моделлю між звичайною бензиновою «Геранню-2» та новим поколінням реактивних ударних БпЛА.
Для неї росіяни використали майже той самий планер, що й у «Герані-2», однак замість поршневого двигуна встановили реактивний Telefly JT80. Така силова установка дозволяла розвивати швидкість приблизно 300–370 км/год, а дальність польоту сягала близько 1000 кілометрів.
Однак, за інформацією української розвідки, конструкція планера «Герані-2», яку використали для реактивної версії, виявилася недостатньо міцною для високошвидкісного польоту та маневрування з великими перевантаженнями. Саме тому для «Герані-4» росіяни розробили вже окремий посилений планер із кращими аеродинамічними характеристиками.
Що змінилося у «Герані-4»
За даними ГУР, новий реактивний безпілотник отримав спеціально створений корпус, посилену конструкцію та потужніший турбореактивний двигун. Росія розглядає такі апарати, зокрема, як спосіб ускладнити роботу українських дронів-перехоплювачів.
«Герань-4» має розмах крила близько трьох метрів і довжину приблизно 3,5 метра. При цьому злітна маса зросла приблизно до 450 кг, тоді як у попередньої реактивної версії вона була меншою.
Припинення випуску «Герані-3» тому не варто сприймати як скорочення російської програми ударних безпілотників. Навпаки, наявні дані свідчать про технологічний перехід до моделі, яка від самого початку проєктувалася для реактивного двигуна та високої швидкості.
Іноземна електроніка залишається важливою частиною російських дронів
У «Герані-3» українська розвідка виявляла десятки компонентів іноземного походження. На порталі ГУР War&Sanctions, зокрема, представлені американські та швейцарські електронні компоненти, які використовувалися у цьому типі БпЛА.
І така залежність не зникла у новішої «Герані-4». У її системах ГУР також ідентифікувало електроніку американських та китайських виробників, зокрема компоненти Texas Instruments, Analog Devices та інших компаній.
Що це означає для Запоріжжя та області
Для Запоріжжя новина про припинення виробництва «Герані-3» не означає зменшення загрози ударних дронів.
Запорізька область через своє географічне розташування залишається в зоні досяжності різних типів російських ударних БпЛА. Перехід Росії від «Герані-3» до швидшої та конструктивно досконалішої «Герані-4» потенційно означає менший час між виявленням такого безпілотника та його наближенням до цілі.
Крім того, вища швидкість реактивного БпЛА ускладнює його перехоплення дешевшими мобільними засобами, які ефективно працюють проти повільніших «Шахедів» та «Гераней-2». Саме протидію українським дронам-перехоплювачам ГУР прямо називало однією з причин появи «Герані-4».
Для мешканців Запоріжжя практичний висновок залишається незмінним: навіть якщо в повідомленні про загрозу йдеться про реактивний БпЛА, часу на реагування може бути значно менше, ніж під час атаки звичайних «Шахедів». Тому сигнал повітряної тривоги та повідомлення про рух швидкісних ударних дронів не варто ігнорувати.
Водночас припинення виробництва конкретної моделі ще не означає, що «Герані-3» одразу зникнуть з бойового застосування: уже виготовлені дрони можуть залишатися на складах і використовуватися надалі. Це логічний висновок із факту переходу на новішу модель, але офіційних даних про наявні російські запаси «Герані-3» наразі немає.