Щодня — авіаудари, пошкоджено або зруйновано тисячі будинків: інтерв'ю з заступницею мера Оріхова (ВІДЕО)

Оріхів знаходиться на шляху російських окупантів до Запоріжжя з перших днів вторгнення. Останніми тижнями ситуація у місті знову загострилася. Життя у звичному сенсі тут вже немає. Кожну секунду існує загроза загинути під обстрілами.

Журналіст «Акцента» побував в Оріхові і поспілкувався з заступницею міського голови Світланою Мандрич. В інтерв’ю ми дізналися про актуальний стан речей у місті.

Світлану ми зустріли у бомбосховищі. За кілька хвилин до нашої розмови окупанти обстріляли Оріхів з РСЗО «Град». У місті виникли пожежі у багатоповерхівках.

Розкажіть, яка ситуація в Оріхові в останні кілька тижнів? Чи змінилася вона?

За останні кілька тижнів у нас ситуація дуже важка. Наразі у місті все розбомблено. Немає не світла, не газу, не води. Не було зв’язку. Зараз з перебоями, але є. Гатять наш міціний горішок з усіх видів озброєння. Вчора 5 разів залітав літак до нас. І С-300 прилітає, і «Гради», «Урагани». І вдень, і вночі. Нас гатять новим озброєнням, тепер ми не чуємо, коли до нас прилітає. Люди зараз у небезпеці. Ми закликаємо їх не виходити на вулицю, тих що залишилися. А ще краще — евакуюватися.

Скільки поранених та вбитих за останні тижні? Чи є у вас така інформація?

Поранених і вбитих дуже багато на сьогодні. Позавчора була одна людина вбита, вчора — також одна людина. Нажаль, кількість поранених наближається чоловік до 80. Буває так, що по 11 поранених за день, і 4-5 загиблих наших мирних мешканців. Це люди різного віку. І молоді, і люди похилого віку. Наші бабусі, дідусі. Вчора вдень людина знаходилася у будинку, прилетіло. Нажаль, чоловік загинув.

Літаки, С-300 ви кажете, що почали використовувати. До цього вони не використовували так активно?

Літаки були, але не так часто. Останній тиждень у нас літаки — щодня.

Скільки людей залишилися у місті? Як ви можете описати причину, чому люди залишаються.

У міста залишається близько 2 тисяч людей. Причини різні: якщо це люди похилого віку, вони бояться залишити свої домівки. Якщо молоді, можливо їм немає де і за що жити, адже зараз немає роботи, засобів для існування дуже мало. Щоб зняти квартиру або будиночок, треба заплатити шалені кошти. Люди повертаються у свої домівки. Здебільшого люди бояться залишати свої домівки, тому що наживали добро і як вони мені говорять: «Краще вже дома».

Чи допомагають Оріхову в гуманітарному плані? Благодійні організації, обласна влада? Опишить, як це відбувається.

З початку війни ми одні з перших отримали гуманітарну допомогу. Станом на 4 березня у нас теж не було ні світла, ні газу, ні води. Закрилися всі магазини і аптеки. Гуманітарну допомогу першу ми отримали від обласної влади. Ми отримуємо допомогу від обласної влади, від Міжнародного Червоного Креста, від БФ «Білуга», World Central Kitchen, ООН. Волонтери до нас теж привозять допомогу. Це те, що у нас проходить через гуманітарний штаб. Якщо привозять капелани або інші волонтери — ми роздаємо разом з ними «з коліс», якщо це безпечно. Щомісяця люди отримують на кожного члена сім’ї продуктові набори до 20 кілограм вагою. Крім того видаються такі продуктові коробки на родину. Трішки було «хімії» — гігієнічні набори ми роздавали. Це було у липні. Наразі таких великих можливостей надавати немає, але гуманітарний штаб працював до того моменту, поки його не розбомбило.

Тобто зараз комунальні служби, будівельний батальйон через те, що дуже «спекотно», не працюють? Чи багато людей у нас, доречі, долучилося до будівельного батальйону?

Так, не працюють, бо дуже небезпечно. 6 чоловік у нас було в будівельному батальйоні. До них долучилися наші друзі — капелани. Вони теж допомагали. Загалом десь 10 чоловік.

Чи відома вам ситуація у селах поблизу Оріхова, які окуповані? Може, якісь останні відомості? Щоб ви могли сказати про це?

Нажаль, залишаються досі окупованими села Нестерянка, Копані, Мирне. Ситуація важка: продуктів харчування там обмаль. Світла, газу, води теж немає. Найважче, що немає ліків. Багато днів у нас не дозволяли орки виїжджати нашим людям і тримали їх як живий щит. Останні три тижні люди почали виїжджати, але вони знаходяться на окупованій території. Виїхати змоги не мають, дуже рідко пробиваються. Дуже важко.

Людей виселяли з осель, людей забирали. Орки займали їхні будинки. Мародерили, забирали все, що можна. Виїждають ті, у кого не забрали транспорт, але організовано це не відбувається.

Розкажіть, як працює міськрада? Ми з вами спілкуємося біля бомбосховища. Щойно по місту був «прильот» Граду, є пожежі. Як ви витримуєте ці навантаження?

Міська рада працює щодня. Ми залишаємося тут. Є у нас частина апарату, щоб допомагати людям у Запоріжжі. Не можна людей залишати, звичайно. Людям потрібна допомога. У нас немає медицини. Вивозимо самі до лікарні поранених, іноді самі і ховаємо. Загиблих вивозимо, збираємо в пакети. Навіть були такі ситуації, коли ховали людину на кладовищі, почалися прильоти. Залишилися два депутати і я. Довелося самим закопувати людину… Вивозимо самі. Дуже важко і страшно. Після таких потрясінь. Але ми повинні тут бути, доки залишаються люди.

Чи є приблизні цифри щодо зруйнованих будівель та пошкоджених? Я розумію, що руйнування дуже великі, підрахувати важко.

Звичайно, цифри є — на сьогоднішній день 56 багатоповерхівок у місті. Жодна багатоповерхівка не залишилася цілою. Є прямі приходи. Є багатоповерхівки, які відновленню не підлягають. В Заводському мікрорайоні, на Черьомушках. Приватний сектор підрахувати важко, за тими даними, де люди вже реєстрували пошкодження, це близько 2000 домоволодінь пошкоджених та зруйнованих. Інфораструктура зруйнована абсолютно. Всі заклади, дитячі садки, підриємства — всі зруйновані абсолютно.

Чи є у вас з чим звернутися до жителів Оріхова, або навіть Запоріжжя? Про що б ви хотіли попередити, застерегти. У Запоріжжі війна відчувається по-іншому.

Звичайно, відчувається по-іншому. Ми живемо у пеклі вже з перших днів вторгнення. Я закликаю всіх не ігнорувати сигнали тривоги. Не треба. Якщо є сигнал тривоги, звичайно треба ховатися. Обмежити пересування містом.

Ще раз звертаюся до оріхів’ян. Дорогі мої, я вас дуже прошу. Якщо є можливість… Ми вам допоможемо евакуюватися. Спочатку до міста Запоріжжя, а потім на Центральну або Західну частини України. Є можливіть виїхати сім’ям з дітьми. Нажаль, залишаються досі батьки, які… Я не знаю, як сказати. Які не переживають за те, що у нас прильоти. Дітей неможливо втримати у бомбосховищах, а зараз такі прильоти… Вирви по всьому місту. Я вас дуже прошу евакуюватися. Зима буде дуже важкою.

Зимою, ви казали, існувати буде неможливо.

Неможливо. Світла, газу немає. Навіть той, у кого є засоби, щоб опалювати піч… Кожну секунду може прилетіти…

Наше інтерв’ю обірвали звуки «виходів» від російських систем озброєння. Ми пройшли до бомбосховища, де перечекали якийсь час.

Після цього вже без Світлани ми пішли фіксувати нові злочини Росії в Оріхові і спілкуватися з місцевими жителями. Фоторепортаж про це — незабаром. Не пропустіть.