«Якби він сховався, був би живий»: жінка розповіла про загибель батька після російського удару на Запоріжжі (ВІДЕО)
10:08 4 Серпня 2026
Війна
Російська атака за лічені секунди зруйнувала будинок і забрала життя чоловіка, який до останнього залишався вдома та порався по господарству. Його донька пригадує: неодноразово просила батька ховатися під час небезпеки та виїхати у безпечніше місце, однак він не хотів залишати рідну домівку.
Про це пише Акцент із посиланням на допис волонтера Влада Маховського.
У момент удару чоловік перебував надворі. Він годував курчат і займався звичними справами. За словами доньки, врятувати його могла навіть коротка відстань до літньої кухні чи лазні.
«Він не боявся. Я його просила: “Ховайся, ховайся”, а він не слухав. Якби він заскочив у баню або в літню кухню, то, можливо, залишився б живий. Він порався по господарству, курчатам їсти давав», — розповіла жінка.
Під час вибуху вона саме збиралася спускатися до погреба. Встигла стати лише на першу сходинку, коли почула свист. Після цього все навколо накрили пил і уламки.
«Я тільки стала на першу сходинку — почула свист, здійнялася пилюка, я нічого не бачила. Вікно вилетіло. У нас погріб розташований під будинком», — пригадує вона.
Мати жінки також опинилася під завалами. Вижити їй допомогла металева конструкція старого ліжка, яка частково прийняла на себе удар. Згодом жінку витягнули з-під уламків.
Коли донька змогла вибратися, вона почула крики матері, однак батька ніде не було. Жінка кликала його, але відповіді не отримала. Місце, де лежав чоловік, показав домашній собака.
«Коли я вибралася, почула, як мама кричить. Тата ніде не було. Я гукала його, але він не відповідав. Тоді прибіг собака і сів на тому місці, де він лежав. Біля нього ще був кіт. Кіт вибрався, а тата вже не було…»
За словами доньки, вона близько пів року намагалася переконати батька виїхати. Чоловік мав проблеми із серцем і переніс операцію, однак залишати будинок відмовлявся. Перед від’їздом він сам просив доньку не залишатися у небезпечному місці.
«Я пів року просила: “Тату, поїхали”. А він казав мені: “Їдь цього тижня, їдь звідси”. Я поїхала. Якби він теж виїхав, то був би живий…»
Після атаки жінку, яка втратила чоловіка, та її доньку евакуював волонтер Влад Маховський. Він наголосив, що подібні історії щодня повторюються у прифронтових громадах, де люди до останнього залишаються у своїх оселях, попри постійну загрозу нових ударів.
«Руйнування, смерть, біль… Ось що сьогодні принесла війна. Щодня російські ракети, КАБи та FPV-дрони руйнують домівки й забирають людські життя. Але навіть серед цього жаху ми продовжуємо допомагати, евакуйовувати та рятувати», — написав Влад Маховський.
Волонтер закликав мешканців небезпечних територій не відкладати рішення про виїзд і не чекати моменту, коли допомогти буде вже неможливо.
«Будь ласка, не нехтуйте своїм життям. Не зволікайте з евакуацією — життя неможливо повернути. Звертайтеся, ми поруч і готові допомогти, поки є можливість, є допомога та є місця для поселення. Варто хоча б перечекати у більш безпечному місці», — наголосив він.
Тепер на місці дому залишилися уламки, а для родини — біль і думки про те, що трагедії, можливо, можна було уникнути. Ця історія вкотре нагадує: під час війни рішення про евакуацію може стати рішенням, яке врятує життя.
Читайте також: Росіяни втратили одну зі своїх головних тактик: що відбувається на Запорізькому фронті