25 років разом і одна трагічна мить: історія загиблих під час обстрілу Запоріжжя (ФОТО)
9:30 30 Січня, 2026
20 січня Запоріжжя знову пережило чергову повітряну атаку з боку російських військ. Один із безпілотників влучив у приватне домоволодіння, де мешкала родина Смєлових. У цей момент Сергій та Юлія перебували в автомобілі біля власного будинку. Вибух спричинив займання, і подружжя загинуло на місці.
Рідні розповідають: у той вечір вони прямували до мами, але, як зазвичай, заїхали додому — забрати речі, нагодувати кота та рибок. Ця коротка зупинка стала фатальною.
«Я до останнього сподівалася, що вони встигли зайти в дім»
Сестра Юлії, Вікторія Горобець, дізналася про трагедію від родичів. Спочатку їй повідомили, що на подвір’ї горить гараж.
«Я одразу викликала таксі й за кілька хвилин була там. Пожежа ще тривала, працювали рятувальники. Коли побачила згорілу машину, зрозуміла, що це їхній автомобіль. Але все одно сподівалася, що вони в будинку…»
На жаль, ці надії не справдилися.
25 років разом
Юлія та Сергій прожили разом чверть століття. Познайомилися після того, як Сергій переїхав до Запоріжжя з Чорноморська. Майже одразу створили сім’ю.
У подружжя народилося двоє дітей:
- син Олександр, якому зараз 22 роки;
- донька Софія, школярка.
Сергій працював у тепломережі, згодом ходив у рейси на суднах, а у 2014 році добровольцем пішов на фронт. До 2016 року перебував у зоні АТО, отримав поранення, після чого повернувся до цивільного життя та влаштувався на роботу на нафтобазу. Мав статус ветерана бойових дій.
Мрія Юлії — дарувати свято
Юлія змінювала різні сфери діяльності, поки не знайшла справу, яка стала для неї покликанням. Вона відкрила власну крамницю повітряних кульок і святкового декору.
За словами близьких, Юлія обожнювала створювати атмосферу радості:
- була ведучою святкових заходів;
- власноруч шила костюми для дитячих свят;
- виготовляла композиції з кульок, починаючи з невеликих букетів удома.
Згодом, за підтримки Сергія, родина орендувала приміщення для магазину. Це був спільний проєкт і велика мрія подружжя.
Опора і підтримка
Сергій завжди допомагав дружині в бізнесі та побуті. Рідні згадують його як людину з тонким почуттям гумору, яка вміла розрядити будь-яку напружену ситуацію.
«Ззовні він здавався суворим, але насправді дуже любив жарти й постійно всіх підколював. Особливо нашу маму», — згадує Вікторія.
Подальша доля дітей
Сергія та Юлію поховали на Матвіївському кладовищі. Нині родина вирішує юридичні питання щодо опіки над молодшою донькою Софією.
Тимчасове опікунство оформлює бабуся. У подальшому офіційним опікуном планує стати старший брат Олександр, який має роботу та можливість забезпечити сестрі стабільні умови проживання.
