Чи буде масовий виїзд із Запоріжжя: настрої містян змінилися після обстрілів
18:07 8 Липня 2026
Війна
У червні Запоріжжя пережило щонайменше 106 ударів російської армії, у липні тенденція продовжується. Внаслідок обстрілів за липень загинули 24 людини, ще понад 200 отримали поранення. На тлі щоденних атак у місті все частіше звучить питання, яке раніше багато хто відкладав: чи залишатися в Запоріжжі, чи виїжджати?
Окупанти б’ють по житлових будинках, цивільному транспорту, АЗС та об’єктах інфраструктури. Через це частина містян визнає: триматися морально стає дедалі важче.
Раніше переконували себе залишатися, тепер сумніваються
Одна з жительок Запоріжжя розповіла журналістам Суспільного, що завжди вважала себе оптимісткою і довгий час підтримувала інших. Вона говорила, що люди мають залишатися в місті, бо саме присутність мешканців підтверджує: Запоріжжя живе і залишається українським.
Однак останній місяць, за її словами, став переломним. Після того як найкраща подруга її сина отримала тяжкі ушкодження, жінка відчула виснаження і вже не розуміє, чи є сенс залишатися в місті далі.
Це не поодинокий настрій. Частина запоріжців продовжує працювати, жити звичним життям і підтримувати одне одного, але дедалі більше людей говорять про втому, страх за дітей і бажання хоча б тимчасово виїхати у безпечніше місце.
Чому питання виїзду стало гострішим
Посилення атак змінило відчуття безпеки у місті. Якщо раніше багато хто сприймав Запоріжжя як прифронтовий, але відносно стабільний обласний центр, то зараз щоденні удари FPV-дронами, КАБами та іншими засобами ураження створюють відчуття постійної загрози.
За словами речника Сил оборони півдня Владислава Волошина, у червні кожен третій удар російських військ припадав по житловій забудові, а кожен шостий — по цивільному транспорту. Також фіксувалися атаки по автомобілях екстрених служб, адміністративних будівлях та критичній інфраструктурі.
Саме це й впливає на рішення людей. Для багатьох питання виїзду вже не виглядає панікою. Це стає спробою захистити дітей, літніх родичів або просто відновити сили після місяців постійної напруги.
Олена, 34 роки:
«Раніше навіть не думала про виїзд, а зараз ловлю себе на думці: треба мати запасний план».
Андрій, 41 рік:
«Не хочу залишати Запоріжжя, але коли вибухи щодня — починаєш думати не про принципи, а про безпеку родини».
Ірина, 52 роки:
«Я б виїхала хоча б на місяць, але тут батьки, квартира, робота. Не все так просто».
Максим, 28 років:
«Поки залишаюся. Але якщо атаки стануть ще частішими, доведеться їхати».
Наталія, 39 років:
«Найстрашніше — не за себе, а за дітей. Саме через них питання виїзду стало реальним».
Залишатися чи їхати: однозначної відповіді немає
Попри страх, не всі готові покидати Запоріжжя. Частина мешканців каже, що тримається на вірі в краще, роботі, родині та відчутті відповідальності за місто. Дехто переконаний, що саме зараз важливо не дати ворогу досягти головної мети — залякати людей і змусити їх масово залишати домівки.
Водночас інші визнають: моральний ресурс не безмежний. Якщо людина щодня живе в очікуванні нової атаки, не спить ночами, боїться за дітей і не відчуває контролю над ситуацією, тимчасовий виїзд може бути не слабкістю, а способом зберегти себе.
Запоріжжя продовжує жити під ударами, але настрої містян змінюються. Питання виїзду з міста вже стало не абстрактним, а дуже особистим — і кожна родина сьогодні шукає на нього свою відповідь.
У соцмережах запоріжців також питають про можливий виїзд
На тлі посилення атак по Запоріжжю подібні опитування з’являються і в соцмережах. Людей запитують, чи планують вони залишати місто через масовані обстріли.
В одному з анонімних опитувань взяли участь майже 300 людей. Лише 9% відповіли, що планують виїжджати найближчим часом. Водночас 31% зазначили, що можуть ухвалити таке рішення, якщо ситуація погіршиться. Ще 31% заявили, що залишаються вдома.
Окремо 18% учасників опитування відповіли, що не можуть виїхати, навіть якщо хотіли б. Це показує, що для частини мешканців питання виїзду з Запоріжжя залежить не лише від страху чи бажання, а й від фінансових, родинних або побутових обставин.
Коли варто замислитися про переїзд: психологічний аспект
Рішення про виїзд не обов’язково потрібно ухвалювати лише після різкого погіршення ситуації. З психологічної точки зору важливо звертати увагу не тільки на частоту обстрілів, а й на те, як постійна небезпека впливає на людину та її родину.
Тимчасовий переїзд варто серйозно розглянути, якщо тривога вже не минає навіть у відносно спокійні години, людина майже не спить, постійно перевіряє новини, не може працювати або виконувати звичні справи. Окремим сигналом можуть бути сильні реакції дітей: нічні страхи, плач під час повітряних тривог, замкнутість, дратівливість або небажання залишатися наодинці.
Не менш важливо оцінити побутові обставини: наскільки далеко розташоване укриття, чи можна швидко дістатися до нього вночі, чи є в родині маломобільні люди, немовлята або члени сім’ї, які потребують постійного лікування.
Психологи радять не сприймати переїзд як безповоротне рішення. Іноді достатньо виїхати на кілька тижнів, відновити сон, знизити рівень напруги та вже у спокійнішому стані визначити подальші дії. Варто заздалегідь скласти запасний план: обговорити можливе місце проживання, підготувати документи, ліки, гроші та необхідні речі.
Водночас важливі рішення краще не приймати безпосередньо після вибуху або безсонної ночі, коли страх перебуває на піку. Якщо є можливість, слід дати собі трохи часу, обговорити ситуацію з близькими та чесно відповісти на головне питання: чи дозволяє нинішнє життя в місті зберігати фізичну безпеку та психологічну стійкість родини.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.