Мирні переговори України, США та Росії 10 листопада: чи можливе завершення війни
16:11 10 Листопада 2026
Події
10 листопада в Абу-Дабі відбувся перший день тристоронніх переговорів України, США та Росії щодо завершення війни. Після дев’ятимісячної перерви сторони повернулися до прямого діалогу за американського посередництва. Однак ключові розбіжності залишаються: Москва вимагає територіальних поступок, Київ наполягає на припиненні війни та надійних гарантіях безпеки, а Вашингтон намагається знайти основу для ширшої мирної угоди.
Перший раунд переговорів завершився без публічного оголошення конкретних домовленостей. Зустрічі продовжаться 11 листопада. Водночас уже відомо, які питання обговорювали делегації та чому досягти компромісу буде складно.
Переговори в Абу-Дабі 10 листопада: останні новини та результати
Тристоронні переговори тривали майже чотири години. Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України, перший день зустрічей завершився, а наступний раунд запланований на ранок 11 листопада.
Українську делегацію очолює Рустем Умєров. До її складу також увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький. США представляють Стів Віткофф і Джаред Кушнер, Росію – делегація на чолі з Володимиром Мединським.
Перед тристоронньою зустріччю українські представники провели консультації з партнерами з Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської комісії.
Такий формат дозволяє Києву погоджувати переговорну позицію із союзниками, які можуть відігравати важливу роль у забезпеченні майбутніх домовленостей.
Що відомо за підсумками першого дня:
- Тристоронні переговори України, США та Росії відновилися після дев’ятимісячної паузи.
- Сторони обговорювали гарантії безпеки та російські вимоги.
- Окрему увагу приділили післявоєнному відновленню України та майбутній системі європейської безпеки.
- Публічного підтвердження домовленості про припинення вогню немає.
- Наступний раунд переговорів відбудеться 11 листопада.
Таким чином, головним результатом 10 листопада стало відновлення прямого діалогу, а не досягнення мирної угоди.
Про що домовляються Україна, США та Росія
За інформацією «Української правди», яка посилається на співрозмовника, наближеного до української делегації, перший раунд переговорів був присвячений гарантіям безпеки для України та Європи. Також порушувалися вимоги Росії щодо власної безпеки.
Фактично сторони обговорюють два взаємопов’язані питання: як припинити нинішню війну та які механізми мають запобігти новому збройному конфлікту.
Для України принципово важливо, щоб припинення бойових дій не означало лише тимчасової паузи. Київ прагне отримати довгострокові гарантії, які дозволять відновлювати економіку, розвивати оборонний потенціал і захищатися від можливої повторної агресії.
Росія намагається включити до переговорів питання власних відносин із НАТО та загальної архітектури європейської безпеки.
Саме тут виникає одна з головних суперечностей. Українська сторона вважає, що спочатку необхідно припинити війну, а вже потім переходити до ширших домовленостей про безпеку в Європі. Російська позиція передбачає обговорення цих питань у межах спільного переговорного процесу.
Чи готова Україна віддати території заради миру
Територіальне питання залишається найскладнішою частиною переговорів.
Як пише Reuters, Росія продовжує наполягати на передачі їй усього Донбасу, включно з територіями, які контролює українська армія. Водночас українська сторона заперечує готовність погодитися на такі поступки.
Проблема полягає не лише в тому, де проходитиме лінія припинення бойових дій. Майбутня домовленість повинна визначити, як забезпечуватиметься її виконання та що відбуватиметься у разі порушення домовленостей.
Важливо також розрізняти фактичний військовий контроль над територіями та їхній міжнародно-правовий статус.
Навіть потенційне припинення бойових дій уздовж існуючої лінії фронту не означало б автоматичного визнання російської анексії українських земель.
Для Києва будь-яке рішення, яке закріплюватиме територіальні втрати без гарантій безпеки, створюватиме ризики на майбутнє. Для Москви територіальні вимоги залишаються одним із головних інструментів тиску на переговорний процес.
Чого Росія вимагає від України на мирних переговорах
Окрім територіального питання, Москва висуває ширші політичні та військові вимоги.
Серед основних російських умов, про які раніше повідомляли міжнародні медіа:
- відмова України від членства в НАТО;
- обмеження українських оборонних можливостей;
- територіальні поступки з боку Києва;
- перегляд окремих принципів європейської безпеки.
Росія також виступає проти загального припинення вогню без попереднього врегулювання ключових для неї питань.
Це суттєво ускладнює переговори. Адже Україна розглядає власну обороноздатність як необхідну умову збереження суверенітету, тоді як Москва прагне обмежити військові можливості сусідньої держави.
Крім того, будь-які рішення щодо НАТО потребуватимуть участі самих членів Альянсу. Тому навіть домовленість між трьома делегаціями не гарантуватиме автоматичного виконання всіх її можливих положень.
Мирний план Трампа: на що розраховують США
Адміністрація Дональда Трампа намагається досягти комплексного врегулювання, яке включатиме завершення бойових дій, майбутні гарантії безпеки та економічне відновлення України.
Американські представники заявляють про можливість скорочення розбіжностей між сторонами. Водночас конкретного погодженого плану завершення війни після першого дня зустрічей публічно не представлено.
У Вашингтона є кілька можливих напрямів дипломатичної роботи.
Перший – домогтися окремих домовленостей про зниження інтенсивності бойових дій. Другий – погодити принципи майбутніх гарантій безпеки. Третій – сформувати загальну рамку мирного врегулювання, яку згодом могли б розглядати на вищому політичному рівні.
Однак масштабна угода потребує значно більше часу й політичної готовності, ніж окреме рішення про припинення вогню.
Крім того, залишається питання, наскільки американська сторона готова посилювати тиск на Росію, якщо черговий раунд переговорів не принесе результатів.
Які гарантії безпеки хоче отримати Україна
Гарантії безпеки – це не лише політичні заяви про підтримку.
Для України значення матиме те, наскільки конкретними та дієвими будуть майбутні зобов’язання партнерів.
Потенційна система гарантій може передбачати довгострокову військову допомогу, постачання озброєння, підтримку протиповітряної оборони, механізми реагування на нову агресію та міжнародний контроль за дотриманням домовленостей. Проте остаточний зміст таких гарантій поки не узгоджений.
10 листопада Володимир Зеленський під час розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом наголосив на необхідності реальних кроків до деескалації та надійних безпекових гарантій. Про це йдеться в повідомленні Офісу президента.
Центральне питання полягає в тому, що саме відбуватиметься, якщо після укладення мирної угоди Росія знову порушить її умови.
Без чіткої відповіді на нього навіть масштабні дипломатичні домовленості можуть виявитися недостатньо стійкими.
Коли закінчиться війна в Україні: три можливі сценарії після переговорів
Відновлення переговорів не означає, що завершення війни вже має визначену дату. Подальший розвиток ситуації залежатиме від готовності сторін перейти від обговорення загальних принципів до конкретних рішень.
Сценарій 1. Обмежені домовленості про деескалацію.
Сторони можуть спробувати узгодити окремі гуманітарні заходи, обміни військовополоненими або обмеження ударів по певних об’єктах інфраструктури. Такий результат не завершить війну, але може стати першим практичним кроком.
Сценарій 2. Тривалий переговорний процес без припинення бойових дій.
Делегації продовжуватимуть зустрічі, водночас військове протистояння триватиме. Цей варіант можливий, якщо сторони збережуть нинішні територіальні та безпекові вимоги, але не захочуть повністю припиняти дипломатичні контакти.
Сценарій 3. Підготовка рамкової мирної угоди.
За наявності політичної готовності учасники можуть визначити принципи припинення війни, майбутніх гарантій безпеки та контролю за виконанням домовленостей. Однак навіть у такому разі підписання та реалізація угоди залишатимуться окремими складними етапами.
Це аналітичні сценарії, а не підтверджені домовленості чи прогнози з визначеними строками.
Що переговори означають для Запоріжжя та прифронтових регіонів
Для Запоріжжя та інших прифронтових територій принципове значення матиме не сам факт проведення переговорів, а їхній вплив на безпекову ситуацію.
Навіть потенційне припинення бойових дій уздовж лінії фронту не гарантуватиме автоматичного завершення ракетних і дронових атак по українських містах.
Саме тому важливо, чи передбачатимуть можливі домовленості припинення ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі, а також механізми контролю за їхнім дотриманням.
Для прифронтових громад від цього безпосередньо залежатимуть можливості відновлення житла, роботи підприємств, транспортного сполучення та повернення мешканців.
Чи завершиться війна після переговорів 11 листопада
Поки що підстав говорити про швидке підписання мирної угоди немає.
Перший день зустрічей показав, що сторони готові обговорювати широкий спектр питань, але не продемонстрував публічного зближення позицій щодо найскладніших із них.
Важливими показниками результативності наступного раунду стануть конкретні рішення:
- чи з’явиться спільна позиція щодо припинення вогню;
- чи погодять сторони наступні етапи переговорів і механізми контролю;
- чи вдасться досягти хоча б окремих гуманітарних домовленостей.
Головна суперечність залишається незмінною. Україна наполягає на завершенні війни з гарантіями безпеки, а Росія прагне закріпити свої територіальні та політичні вимоги.
Отже, 11 листопада важливим буде не те, чи назвуть переговори конструктивними, а чи з’являться рішення, виконання яких можна перевірити. Саме це дозволить оцінити, чи наближають зустрічі в Абу-Дабі реальне припинення війни, чи залишаються черговим етапом дипломатичного процесу без змін на фронті.