«Не був людиною Сирського»: чому ЗСУ перестали бити по мостах, які забезпечували Запорізький фронт
19:07 17 Липня 2026
Війна
Після переведення командира 475-го окремого штурмового полку «CODE 9.2» Олександра Настенка з позивним «Флінт» припинилися публічні повідомлення про системні удари по мостах на півночі тимчасово окупованого Криму.
Ці переправи використовувалися російською армією для перекидання пального, боєприпасів, техніки та особового складу на південь України. Частина вантажів прямувала до угруповання РФ, яке воює на Запорізькому, зокрема Гуляйпільському, напрямку.
На можливий зв’язок між кадровим рішенням та припиненням ударів звернули увагу Михайло Федоров і волонтер Сергій Стерненко. Вони стверджують, що успішного командира перекинули на іншу ділянку після того, як його підрозділ почав ефективно руйнувати російську логістику.
Водночас офіційного пояснення причин переведення Настенка та інформації про нові завдання його підрозділу немає. Незалежно підтвердити, що саме кадрове рішення спричинило припинення атак, наразі неможливо.
Федоров: «Забрали із Запоріжжя, бо він мав там успіхи»
Михайло Федоров заявив, що Олександр Настенко брав участь у звільненні Куп’янська, а після перекидання на Запорізький напрямок розпочав системну роботу проти російської логістики.
«CODE 9.2. “Флінт” — це людина, яка, до речі, брала участь у звільненні Куп’янська. Його перекинули на Запорізький напрямок, де він почав знищувати мости з Криму, проводити ізоляцію району бойових дій за допомогою дронів, почав вибивати техніку. Неймовірний професіонал. А потім його забрали звідти під приводом, що він потрібен на іншому напрямку. Забрали його із Запоріжжя, тому що він мав там успіхи й асоціюється зі мною. У цьому полягає велика проблема», — заявив Федоров.
Ця заява містить звинувачення щодо можливих мотивів кадрового рішення. Публічної реакції військового командування на слова Федорова наразі немає.
Стерненко звинуватив Сирського у переведенні командира
Сергій Стерненко також пов’язав припинення атак на кримські переправи з переведенням командира, який організував ці операції.
«Є один із підрозділів, який ефективно почав знищувати мости на півночі Криму. Пам’ятаєте, у нас були такі удари по півночі Криму, коли росіянам руйнували мости, а вони плакали: “Ой, що тепер буде з логістикою?”. А потім, можливо, ви помітили, перестали бити по цих мостах на півночі Криму. Знаєте, чому так сталося? Тому що командир підрозділу, який це організував, не був на сто відсотків людиною Сирського. І коли він почав досягати успіхів, завдаючи цих ударів, Сирський відправив його на інший напрямок. Бо навіщо знищувати логістику противника, якщо це робить людина, яка не на сто відсотків лояльна до Сирського? Саме так це й відбувається», — заявив Стерненко.
Слова Стерненка є його особистою оцінкою. Публічних доказів того, що переведення було пов’язане з питанням особистої лояльності, наразі немає.
Як Чонгар був пов’язаний із Запорізьким фронтом
Однією з найпомітніших операцій за участі 475-го полку став удар по транспортному коридору в районі Чонгара. Через нього окупанти перевозили з Криму особовий склад, боєприпаси, техніку та паливно-мастильні матеріали.
Як раніше писав «Акцент», українські військові встановили прямий маршрут постачання до російських частин, які діяли на Гуляйпільському напрямку. Операцію проводили спільний центр мультидоменних операцій «Фаланга» 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла та 475-й окремий штурмовий полк «CODE 9.2».
Після проходження Чонгара вантажі могли прямувати через Мелітополь і Токмак — ключові тилові вузли окупантів на захопленій частині Запорізької області. Звідти ресурси розподіляли між підрозділами РФ на Гуляйпільській, Оріхівській та інших ділянках фронту.
Про важливість ударів те їхгій результат для Гуляйпільского напрямку тоді повідомляв й командир 1-го ОШП: Філатов: удари по шляхах з Криму вже допомагають ЗСУ просуватися на Гуляйпільському напрямку
Ізоляція району бойових дій
За словами Федорова, підрозділ «Флінта» не лише атакував окремі мости, а й проводив ізоляцію району бойових дій за допомогою дронів.
Така тактика передбачає системне ураження мостів, вантажівок, бензовозів, складів, техніки та шляхів постачання. Її мета — ускладнити доставку пального, боєприпасів і резервів безпосередньо до російських штурмових підрозділів.
Раніше військові називали ці операції «Фронтстрайк» і «Мідлстрайк». Для ударів застосовували засоби Fire Point та безпілотні комплекси «Бегемот».
Удари відбувалися на тлі боїв на Гуляйпільскому напрямку
Атаки на Чонгарський коридор збіглися з важкими боями на Гуляйпільському напрямку. Російські війська проводили десятки штурмів поблизу Залізничного, Добропілля, Воздвижівки, Староукраїнки та інших населених пунктів.
Одночасно Сили оборони контратакували на окремих ділянках. Повідомлялося про просування українських військових північніше Солодкого та західніше Рибного.
Чому удари по логістиці важливі
Пошкодження мостів не зупиняє наступ миттєво, однак змушує ворога змінювати маршрути, збільшує час доставки вантажів і створює вузькі місця для накопичення техніки.
Після ударів окупанти почали облаштовувати понтонні переправи та насипи. Вони дозволяють частково відновити рух, але мають нижчу пропускну здатність і залишають колони вразливими для повторних атак.
Порушення постачання може впливати на інтенсивність артилерійського вогню, використання бронетехніки, перекидання резервів і забезпечення штурмових груп. Особливо це важливо для Гуляйпільського напрямку, де російська армія потребує постійного підвезення ресурсів.
Чи вплинуло переведення «Флінта» на ситуацію
Федоров і Стерненко прямо пов’язують припинення публічних повідомлень про удари по кримських мостах із переведенням Олександра Настенка. Військове командування ці заяви публічно не коментувало.
Також неможливо точно визначити, наскільки удари по Чонгару вплинули на сповільнення російського наступу. На ситуацію одночасно впливають дії української піхоти, артилерії та безпілотних підрозділів, втрати РФ, оборонні укріплення й атаки на тилові об’єкти.
Водночас історія з «Флінтом» знову привернула увагу до значення кримських маршрутів для Запорізького фронту. Саме через них російське угруповання отримує частину ресурсів, необхідних для продовження наступальних дій у Запорізькій області.
Читайте також: Окупанти знайшли слабке місце українських БпЛА: нова загроза на Запорізькому напрямку
Що про зміни на Запорізькому напрямку казав Іван Федоров
На тлі звільнення Михайла Федорова постало питання, чи можуть кадрові зміни в Міністерстві оборони вплинути на захист Запорізької області.
Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров заявляв, що взаємодія з військовими та реалізація оборонних проєктів мають продовжуватися незалежно від персональних змін.
«Є проєкти, які ми обговорювали з Міністерством оборони, міністром оборони. У мене велика подяка міністру оборони. Також раз на декілька тижнів Запорізький напрямок він обговорював з командуванням ЗСУ України. Тому як для мене військова справа — це пріоритет в моїй роботі, який займає 80% мого часу. У нас величезна кількість комунікацій з усіма військовими підрозділами. Це точно продовжиться. Військова справа — це командна робота», — наголосив Іван Федоров.
За його словами, на Запорізькому напрямку вже є успішні рішення у сфері оборони та протиповітряного прикриття, однак вони потребують постійної координації.
Таким чином, офіційна позиція керівництва області полягає в тому, що зміна очільника Міноборони не повинна призвести до згортання оборонних проєктів у регіоні.
Детальніше про позицію Івана Федорова щодо зміни міністра оборони — у матеріалі «Акценту».
Читайте також: