Як зберегти свою кібербезпеку під час війни: огляд шахрайських схем

10:37 11 Лютого, 2025

У сучасному світі кіберзлочинність стає дедалі більш витонченою, і українці стикаються з новими схемами шахрайства.

Про найпопулярніші схеми шахрайства, що діють зараз – в матеріалі Акценту.

Як зазначає начальник відділу протидії онлайн-шахрайствам Департаменту кіберполіції Олександр Ульяненков, основними схемами є недоставлення замовлень, фішинг та телефонне шахрайство:

“Основна підкатегорія, яку ми зараз бачимо, – це недоставлення замовлень, зроблених через інтернет. Це стосується купівлі-продажу товарів в інтернеті, розміщення оголошення про надання певних послуг, і при цьому отримується часткова або повна передплата. На другому місці — фішинг. Це кваліфіковане шахрайство, де за допомогою методів соціальної інженерії та програмних засобів робляться посилання, які схожі на оригінальні сайти. Третє місце на сьогодні займають дзвінки “з банку”

Типові схеми телефонного шахрайства

Схема №1: «Встановіть новий застосунок вашого банку»

Суть схеми шахрайства полягає у соціальній інженерії, де зловмисники використовують довіру громадян до банківських установ. Шахраї телефонують або надсилають повідомлення, видаючи себе за працівників банку, й повідомляють про неіснуючі проблеми з мобільним застосунком. Вони переконують жертв завантажити “оновлений” застосунок, надаючи фішингові посилання, які виглядають як офіційні.

Після цього шахраї отримують авторизаційні дані клієнтів, такі як логін і пароль до інтернет-банкінгу. Додатково, вони вводять жертв в оману, змушуючи передати коди підтвердження, що надходять від банку. Використовуючи ці коди, зловмисники отримують повний доступ до рахунків потерпілих та крадуть їхні гроші.

Ця схема небезпечна тим, що використовує довіру до офіційної комунікації та банківських процесів. Саме тому важливо не реагувати на такі повідомлення чи дзвінки, а перевіряти інформацію безпосередньо через офіційні канали банку, наприклад, через службу підтримки або сайт.

Схема №2 : “Фейковий call-centre”

Описана схема шахрайства базується на методі вішингу — телефонного обману, що використовує соціальну інженерію для виманювання конфіденційної інформації. Шахраї створили call-центр, з якого телефонували громадянам, видаючи себе за працівників служби безпеки банків.

Вони вводили жертв в оману, повідомляючи про нібито підозрілі транзакції або загрози безпеці банківських рахунків.

Під час розмови зловмисники маніпулювали людьми, змушуючи їх надати реквізити банківських карток, паролі, або виконати вказані “інструкції”. Це дозволяло шахраям отримати доступ до онлайн-банкінгу потерпілих. Після цього вони переказували кошти на картки підставних осіб (“дропів”) і переводили їх у готівку, забезпечуючи собі анонімність.

Цей вид шахрайства є небезпечним через психологічний вплив і створення паніки, що змушує людей діяти необдумано. Щоб уникнути подібних ситуацій, важливо пам’ятати, що банківські працівники ніколи не запитують конфіденційних даних телефоном і не вимагають термінових фінансових дій. У разі підозр завжди краще особисто звернутися до банку через офіційні контакти.

Схема №3: “Фальшивий благодійний фонд”

Сутність цієї схеми шахрайства полягає у зловживанні довірою громадян через фальшивий благодійний фонд. Зловмисники створили організацію, яка видавала себе за благодійну, і використовували її для незаконного отримання грошей нібито на допомогу дітям.

Шахраї організували роботу call-центру, де наймані працівники телефонували громадянам, переконуючи їх робити “благодійні внески”. Крім цього, вони розміщували в інтернеті неправдиву інформацію про свої фіктивні благодійні проєкти.

У результаті таких дій вони зібрали близько 5 мільйонів гривень, які замість спрямування на благодійні цілі були виведені на контрольовані рахунки та витрачені на особисті потреби.

Цей вид шахрайства небезпечний тим, що використовує соціальну чутливість до благодійності, особливо в умовах війни, коли люди охочіше допомагають нужденним. Щоб уникнути подібних ситуацій, важливо перевіряти інформацію про благодійні організації, звертати увагу на їхню офіційну реєстрацію, звітність і відкритість діяльності.

Поради від Кіберполіції для протидії телефонному шахрайству:

не лякайтеся і не поспішайте робити те, що вас просять, або тим більше вимагають від вас;
будьте пильними з невідомими посиланнями й вкладеннями – не відкривайте їх без необхідності;

ставтеся критично до будь-яких пропозицій від незнайомців, особливо до заманливих;
непрацюйте в присутності незнайомців з персональними даними, особливо з реквізитами карток (номер, термін дії, CVV-код, пін-код), паролями для входу в онлайн-банкінг чи будь-якими іншими паролями та кодами, надісланими в СМС-повідомленнях;
встановіть та оновлюйте антивірус;
використовуйте різні паролі для доступу до особистої та корпоративної пошти, соцмереж і банківських додатків.

Онлайн-шахраї: найпопулярніші схеми

Типові схеми онлайн шахрайства

Схема №1:“ Неіснуюча робота”

Сутність цієї схеми шахрайства полягає в маніпуляції людьми через обіцянки легкого заробітку. Шахраї використовують месенджери для розсилки привабливих пропозицій, які приваблюють потенційних жертв, обіцяючи їм можливість заробити гроші, займаючись популяризацією товарів на відомому маркетплейсі.

Учасники схеми отримують завдання купувати певні товари і продавати їх на фальшивому сайті, створеному шахраями. На початкових етапах деякі жертви дійсно отримують невеликі виплати, що викликає у них довіру та спонукає продовжувати участь у схемі. Це дозволяє зловмисникам поступово залучати більше людей до своєї діяльності.

Після цього шахраї вимагають від учасників зареєструватися на їхньому сайті та слідувати інструкціям “менеджерів”, які ведуть їх через процес купівлі-продажу товарів. Для цього жертви повинні поповнювати свій баланс, перераховуючи гроші на банківські картки злочинців. Цей процес повторюється, оскільки шахраї постійно вимагають нових фінансових вкладень для “виведення” зароблених коштів.

Таким чином, схема побудована на постійних фінансових вливаннях жертв, які врешті-решт усвідомлюють, що стали частиною шахрайської діяльності, не отримуючи обіцяних вигод.

Схема №2: “Соціальна інженерія”

Сутність цієї схеми шахрайства полягає в тому, що злочинці використовують метод соціальної інженерії для отримання фінансової вигоди шляхом зламу акаунтів користувачів соціальних мереж. Організована група з чотирьох осіб, діючи на території Полтавщини, отримувала несанкціонований доступ до профілів своїх жертв. Після цього вони видавали себе за власників акаунтів і зверталися до друзів та знайомих з проханням про фінансову допомогу.

Ця схема є особливо небезпечною, оскільки шахраї користуються довірою людей, які вважають, що спілкуються з рідними або близькими.

Було розкрито що внаслідок таких шахраїв постраждали 25 осіб з різних регіонів України, а загальна сума завданих збитків перевищила 130 тисяч гривень.

Схема №3: “Гроші за «лайки»

Сутність схеми шахрайства, що полягає в пропозиції заробітку на «лайках», полягає в маніпуляції довірою користувачів соціальних мереж. Аферисти заманюють жертв обіцянками легкого заробітку за перегляд коротких відео та ставлення «лайків» на платформах соціальних мереж. Вони пропонують винагороду в розмірі від 100 до 500 гривень, що виглядає привабливо і спонукає людей брати участь у цій схемі.

Після того як жертви починають виконувати завдання, шахраї починають використовувати їхню довіру для отримання конфіденційної інформації, зокрема даних банківських карт. Вони надсилають фішингові посилання, які ведуть на підроблені сайти, що імітують справжні банківські портали або платформи для онлайн-платежів. Коли жертви вводять свої дані на цих сайтах, шахраї отримують доступ до їхніх рахунків, що може призвести до фінансових втрат.

Ця схема є небезпечною не лише через можливість втрати грошей, але й через те, що вона експлуатує довіру людей, використовуючи популярність соціальних мереж і бажання заробити в умовах економічної нестабільності. Кіберполіція закликає бути обережними і не піддаватися на подібні пропозиції, оскільки реальний заробіток за «лайки» є малоймовірним.

Які вберегти себе від онлайн шахраїв?

Не намагайтеся отримати гроші від зловмисників навіть на перших етапах, і якщо ви обізнані про таку «схему». Будь-яке спілкування з ними – це ризик втратити кошти.
Не переходьте за сумнівними посиланнями!
Перевіряйте сайти, на яких вводите свої платіжні дані!

Якщо ви випадково розкрили дані своєї платіжної картки, інтернет-банкінгу на підозрілому сайті, негайно телефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки. Вимагайте блокування коштів на рахунку, а у випадку несанкціонованого списання коштів – блокування трансакцій та надайте звернення до банку – отримувача коштів щодо їх блокування чи повернення.

Кіберполіція також рекомендує дотримуватися наступних порад при працевлаштуванні в онлайні:

– надавайте перевагу вакансіям з офіційним працевлаштуванням;

– не довіряйте пропозиціям незнайомців отримати гроші задарма;

– не здійснюйте переказів коштів на невідомі рахунки;

– не повідомляйте конфіденційної інформації стороннім;

– ніколи не вводьте конфіденційні дані на підозрілих сайтах;

– не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями;

– уважно переглядайте URL-адресу потрібного сайту.

Також гарна профілактика кіберзагроз це постійне копіювання файлів

Збої в роботі обладнання, вірусні атаки, кібератаки або навіть випадкове видалення файлів можуть призвести до втрати важливих даних. Однак не варто переживати, адже регулярне резервне копіювання забезпечує вам доступ до ваших даних, навіть у разі непередбачених обставин.

Незалежно від того, чи йдеться про особисті файли, чи важливі робочі документи, резервне копіювання є необхідним заходом для захисту вашої інформації від втрати.

Ось як ефективно робити резервні копії даних, дотримуючись правила “3-2-1”:

Збереження трьох копій даних: оригінальної та двох резервних.
Збереження даних на двох різних носіях, наприклад, на жорсткому диску та на хмарному сховищі.
Збереження однієї копії даних поза місцем проживання. Це забезпечує захист у разі пожежі, затоплення або інших надзвичайних ситуацій, які можуть знищити локальні копії.

Регулярно робіть резервні копії, щоб мінімізувати ризик втрати даних. Періодично перевіряйте резервні копії, щоб бути впевненими, що вони наявні та можуть бути відновлені в разі потреби.

Типові схеми фішингового шахрайства

Схема №1: “Купи повітря”

Така схема шахрайства полягає у створенні злочинною групою фішингового вебсайту — підробленого аналогу відомого онлайн-сервісу з продажу товарів. Основна мета таких сайтів — обманним шляхом виманювати у людей їхні кошти, створюючи ілюзію реальної угоди.

Так розкрита поліцією група, очолювана чоловіком, раніше судимим за майнові злочини, діяла систематично. Вони копіювали зовнішній вигляд та функціонал справжнього сайту, вводячи користувачів в оману. Люди, довіряючи вебресурсу, залишали на ньому свої дані чи оплачували “покупки”, після чого шахраї викрадали ці кошти.

Такий вид шахрайства особливо небезпечний через його масовий характер: фішингові сайти можуть легко охоплювати велику кількість жертв, а технологічний підхід ускладнює їх швидке виявлення.

Схема №2: «Ваш фінансовий рахунок додано»:

Зловмисники розповсюджують через месенджер WhatsApp повідомлення про додавання фінансового рахунку та надходження на нього великих сум коштів. Ці повідомлення створюють ілюзію терміновості і вигідності, спонукаючи жертв діяти швидко. Вони містять посилання на підконтрольні аферистам вебсайти, які виглядають як справжні платформи банків або фінансових установ. При переході за цими посиланнями система просить авторизуватись та ввести платіжні дані.

Відповідну інформацію зловмисники можуть використовувати для доступу до онлайн-банкінгу жертв та спустошувати їхні рахунки. Ця схема базується на маніпуляції довірою і використанні страху втрати можливості, що робить її особливо небезпечною. Жертви, спокушені перспективою отримання грошей, часто не усвідомлюють, що стають мішенню для шахраїв, які прагнуть заволодіти їхніми фінансами. Кіберполіція закликає бути обережними і не переходити за підозрілими посиланнями, а також перевіряти інформацію безпосередньо на офіційних сайтах.

Як вберегти себе від фішингу: поради Кіберполіції

не переходьте за невідомими і підозрілими посиланнями;
не вводьте на таких сайтах персональну інформацію та дані банківських карток;
ігноруйте повідомлення від незнайомців, надісланих в sms-повідомленнях, месенджерах, електронних листах, а також телефонні дзвінки, у яких вам повідомляється про великі виграші;
блокуйте користувачів, які надсилають вам такі повідомлення, а також подайте скаргу до модераторів відповідного месенджера.

Інші типи загроз теж не менш небезпечні

Схема №1: “Вкради у людей свято”

Шахрайські схеми, активізовані під час свят або виплат державної допомоги, використовують психологічні маніпуляції для досягнення своїх цілей. Зловмисники, як правило, застосовують фішингові розсилки та телефонні дзвінки, щоб створити ілюзію терміновості та вигоди. Вони можуть представлятися представниками державних органів чи фінансових установ, пропонуючи жертвам вигідні умови або термінові виплати.

За словами начальника відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександра Ульяненкова, шахраї використовують методи соціальної інженерії, щоб переконати людей розкрити свої банківські реквізити. Це може включати запит на підтвердження особистої інформації під приводом необхідності верифікації даних для отримання допомоги або виграшу.

Таким чином, жертви, під впливом страху втрати можливості або бажання отримати фінансову вигоду, часто не усвідомлюють небезпеки та надають свої дані шахраям, що може призвести до втрати заощаджень та фінансових проблем.

У цій ситуації перевіряйте інформацію про можливі грошові виплати на офіційних ресурсах, радить Кіберполіція.

Схема №2: “Псевдодопомога: гра на почуттях”

Шахрайство, пов’язане з отриманням благодійної допомоги, є однією з найпоширеніших схем, з якими стикаються українці. Зловмисники часто маскуються під представників міжнародних організацій, пропонуючи вигідні умови або обіцяючи фінансову підтримку. Використовуючи психологічні маніпуляції, вони намагаються викликати у жертв почуття терміновості та необхідності дій.

Основною метою таких шахрайських схем є отримання особистих даних жертв, які потім можуть бути використані для незаконних фінансових операцій. Зловмисники створюють фішингові сайти або використовують гугл-форми для збору інформації, представляючи їх як анкети для отримання допомоги. Це дозволяє їм збирати дані про платіжні картки та інші конфіденційні відомості.

Як вберегти себе від шахрайських дій?

Щоб уникнути потрапляння в пастку аферистів, важливо завжди перевіряти інформацію про можливі грошові виплати на офіційних ресурсах організацій. Лише так можна знизити ризик стати жертвою шахрайства та зберегти свої фінанси в безпеці.

Щоб не стати жертвами аферистів, завжди перевіряйте інформацію про можливі грошові виплати на офіційних ресурсах організацій, від імені яких обіцяють допомогу.

Також, не передавайте стороннім особам і не вводьте у різноманітних анкетах:

⁠тризначний номер на звороті банківської картки (CVV/CVC-код);
пін-код від картки;
логін і пароль для входу в інтернет-банкінг⁠ коди й одноразові паролі від банку та мобільних операторів.

Якщо ви стали жертвою аферистів або вам відомі випадки шахрайства, повідомляйте про це на сайті кіберполіції за посиланням.

Схема №3: “Працевлаштування у шахраїв”

Сутність шахрайської схеми, описаної в даному тексті, полягає у використанні обману для отримання фінансової вигоди під приводом надання послуг з працевлаштування за кордоном. Організована група, що складалася з чоловіка та двох його знайомих, створила ілюзію легкого та вигідного працевлаштування в Швеції, залучаючи людей через оголошення.

Аферисти пропонували широкий спектр вакансій та детально пояснювали процедуру отримання документів для виїзду, що створювало у жертв відчуття надійності. Однак, щоб скористатися цими “послугами”, шукачі роботи змушені були сплатити значні суми: 3 тисячі гривень в Україні та 300 євро по прибуттю за кордон.

Після отримання коштів шахраї зникали, а жертви залишалися без роботи та без зв’язку з “представниками” агентства. Таким чином, шахрайська схема не лише завдала фінансових збитків потерпілим, але й створила психологічний стрес через невиконані обіцянки. В результаті діяльності цієї групи постраждали щонайменше 40 осіб, а загальна сума збитків сягнула 600 тисяч гривень.

Ця ситуація підкреслює важливість обережності та критичного мислення при взаємодії з пропозиціями про працевлаштування, особливо в умовах високої конкуренції на ринку праці та нестабільності.

Як діють зловмисники у цій схемі?

Спочатку дійсно виплачують невеликі суми, аби викликати довіру.
Надалі аферисти вимагають зареєструватися на шахрайському сайті, де необхідно поповнити «баланс» для покупок
Задля виведення коштів вимагають нові перекази.

Як вберегти себе від шахрайських дій?

Не довіряйте сумнівним пропозиціям заробітку онлайн.
Не переходьте за ненадійними посиланнями та не вводьте свої платіжні дані.
Припиніть спілкування та заблокуйте невідомий номер.

Найбільш аморальна схема: Шахрайство на військовополонених та зниклих безвісти

Сутність цієї шахрайської схеми полягає у використанні емоційної вразливості родин полонених та зниклих безвісти для отримання особистих даних та фінансової вигоди. Шахраї, які діють через соціальні мережі, ретельно відстежують публікації людей, що шукають інформацію про своїх близьких, і використовують цю інформацію для маніпуляцій.

Вони видають себе за волонтерів, журналістів або представників державних органів, обіцяючи надати важливу інформацію або організувати зв’язок з полоненими. Ця обіцянка створює у жертв ілюзію надії, що підштовхує їх до довіри та готовності поділитися конфіденційною інформацією.

Шахраї намагаються дізнатися персональні дані військовослужбовців, такі як прізвище, ім’я, по батькові, підрозділ, звання та статус. Вони також можуть запитувати банківські реквізити або просити надіслати фото документів, що ставить під загрозу безпеку не тільки самих жертв, але й їхніх близьких.

Ця схема підкреслює необхідність обережності та критичного мислення, особливо в умовах стресу та емоційного напруження. Родини повинні бути уважними до інформації, яку вони надають незнайомим особам, навіть якщо ті видають себе за представників організацій, які можуть допомогти.

Як родинам полонених та зниклих безвісти вберегтися від шахраїв : поради від співробітників кіберполіції та Офісу Омбудсмана

Зловмисники в соцмережах відстежують публічні повідомлення людей, які шукають інформацію про близьких, які перебувають у неволі. Шахраї використовують їхній вразливий емоційний стан та виманюють особисті дані.

Зокрема, видаючи себе за волонтерів, журналістів, представників державних органів або навіть країни-агресорки, аферисти обіцяють організувати телефонну розмову, надати інформацію про місцезнаходження близької людини або сприяти її звільненню.

Під виглядом допомоги шахраї намагаються дізнатися конфіденційну інформацію: персональні дані військовослужбовців (ПІБ, підрозділ, звання, статус), банківські реквізити, а також просять надіслати фото документів та інші особисті дані.

Рекомендації для громадян щодо захисту від таких шахраїв

Перевіряйте джерела інформації. Завжди уточнюйте, хто саме пропонує допомогу. Використовуйте лише офіційні ресурси, зокрема сайти державних органів або перевірені організації, які займаються питаннями звільнення військовополонених.

Захищайте особисті дані. Не передавайте конфіденційну інформацію незнайомцям, уникайте розкриття персональних даних у соціальних мережах, навіть у приватних повідомленнях.

Будьте обачними з підозрілими пропозиціями. Остерігайтеся фінансових запитів, пов’язаних зі звільненням чи пошуком зниклих осіб. Державні органи та офіційні волонтерські організації не стягують оплату за інформацію чи допомогу.

Звертайтеся до правоохоронних органів. У разі підозри на шахрайство звертайтеся до Кіберполіції за посиланням.

Для передачі інформації про потрапляння близької людини в полон або здачі біологічних зразків ДНК-профілю можна скористатися контактами Національної поліції України. На офіційному сайті розміщено алгоритм дій у разі зникнення близької людини або її перебування в полоні.

Куди звертатися за допомогою

Для забезпечення безпечного та надійного пошуку зниклих безвісти, питань обміну військовополонених, повернення ув’язнених, депортованих та примусово переміщених цивільних осіб, включно з дітьми, громадяни можуть звертатися до Офісу Омбудсмана.

Зробити це можна кількома способами:

зателефонувати на гарячу лінію за номерами: 0800501720 або 0442997408;
надіслати повідомлення на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;
особисто звернутися до громадської приймальні за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 21/8.

Чи покращилася ситуація з шахрайством за роки?

Під час дії воєнного стану в Україні зросла кількість звернень громадян щодо шахрайських дій. Правоохоронці Київщини з початку року викрили понад 320 таких фактів, і всі особи, причетні до злочинів, отримали підозри. Основні схеми шахраїв включають продаж неіснуючих товарів і послуг через онлайн-маркети та популярні інтернет-платформи – таких випадків зафіксовано більше 155.

Також поширеним є “фішинг”, коли злочинці видають себе за банківських працівників і списують гроші з карток клієнтів. В області зафіксовано понад 140 таких випадків. Незмінно популярними залишаються схеми “Ваш родич у біді/лікарні/поліції” та оформлення псевдокредитів.

Завдяки співпраці кіберполіції з банківськими установами та регуляторами вдалося суттєво зменшити кількість шахрайських дзвінків. Блокуються номери, які використовуються для злочинів, та ліквідуються групи шахраїв, зокрема в місцях позбавлення волі, де вони діяли разом зі співучасниками “на волі”. Завдяки цьому кількість таких дзвінків значно знизилася, хоча цей вид шахрайства все ще існує.

Водночас кіберполіція демонструє позитивну динаміку боротьби із шахрайствами. За вісім місяців 2024 року правоохоронці знешкодили 23 організовані шахрайські групи – на шість більше, ніж за аналогічний період минулого року. До суду направлено 1897 кримінальних проваджень, що перевищує показник минулого року (1546 справ за цей же період).

Загальна кількість звернень громадян щодо онлайн-шахрайств зменшилася, що правоохоронці пояснюють постійним інформуванням населення про злочинні схеми та активною протидією кіберзлочинам. Кіберполіція безперервно відстежує нові методи шахраїв і працює над підвищенням обізнаності громадян для запобігання подібним злочинам.

Автор Євгенія Пазюк

Олександр Чубукін

Редактор