«Прозорі ради» провели дослідження щодо прозорості регламенту Запорізької обласної ради, прийнятого на останній сесії.
Першочерговим обов’язком держави є гарантія надання громадянам державних послуг, таких як охорона здоров’я, освіта, соціальне забезпечення, соціальне страхування, житлово-комунальні послуги, громадський транспорт, особиста безпека. Прагнення забезпечувати своїх громадян високою якістю цих послуг і за найнижчою ціною з забезпеченням рівності і справедливості в їх наданні має бути пріоритетним для будь-якого правової демократичної держави, яка дбає про власне благополуччя в довгостроковій перспективі.
Майже всі ці питання краще всього вирішують органи влади, які знаходяться найближче до громадянина. Це і є головною метою реформи місцевого самоврядування — децентралізація влади і державних фінансів. Україна повинна твердо зберігати унітарний характер, проте в основі прийняття державних рішень має бути закладений принцип пріоритетності нижчих ланок.
Саме тому представниками коаліції «Прозорі поради» в серпні 2015 року було проведено аналіз ряду нормативно-правових актів Запорізької обласної ради. Одним з ключових документів, що підлягають детальній перевірці, став Регламент Запорізької обласної ради VI скликання. Саме Регламент є основним правовим документом, який, крім інших законних і підзаконних актів, встановлює порядок підготовки, скликання, проведення пленарних засідань обласної ради та вирішення інших процедурних питань його діяльності, органів, депутатів, посадових осіб відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією і законами України. В результаті аналізу стало очевидно, що Регламент VI скликання не відповідав багатьом традиційним для європейського муніципального права нормам, а в деяких своїх положеннях, зовсім далекий від розуміння процесів децентралізації влади.
В першу чергу, експерти відзначили низкий рівень прозорості в організації робочого процесу Запорізької обласної ради (обмежений доступ громадян на пленарні засідання та засідання постійних депутатських комісій) і часткова відсутність практики надання необхідної звітності (протоколів Президії обласної ради і рекомендацій і висновків комісій). Крім того, був відсутній доступ до персональної інформації депутатів (податкові декларації депутатів і дані про помічників-консультантів не надавалися взагалі) і наявність в Регламенті «сліпих плям», тобто сучасних практик, які взагалі ніяк не були реалізовані (була висвітлена процедура вирішення конфлікту інтересів і практика електронних закупівель, а норма про обов’язкову прямий відео-трансляції засідань депутатських комісій і зовсім не була прописана). Всі ці моменти негативно відбилися на висновку експертів і привели до створення так званого плану дій по внесенню ряду змін і доповнень до існуючих нормативно-правові акти Запорізької обласної ради, в тому числі і в його Регламенті.
Думка експертів коаліції «Прозорі поради» ґрунтувалося на переконанні, що повноваження місцевих і обласних органів влади повинні бути повними і виключними. Чітка законодавча регламентація процесу передачі владних повноважень на нижчі рівні ієрархії є сьогодні пріоритетом для нашої держави. На підставі цього було запропоновано ряд рекомендацій за погодженням Регламенту з нормами і принципами реформи місцевого самоврядування та приведення його положень у готовність до децентралізації системи влади.
Даний план дій був схвалений численними представниками політичних партій, які брали участь в місцевих виборах 25 жовтня 2015 року. Регіональні лідери найбільших політичних партій засвідчили свою готовність до змін і вірність новим принципам роботи Запорізької обласної ради, підписавши план дій, положення якого повинні були бути враховані в Регламенті Запорізької обласної ради VII скликання, перша сесія якого відбулася 3 грудня 2015 року.
Чи вдалося все ж привести новий Регламент у відповідність сучасним нормам? Стало ясно вже з детального аналізу, проведеного представниками коаліції «Прозорі поради».
Регламент VI скликання, незважаючи на ряд удосконалень, все ж не зміг включити в себе ті нововведення, які повинен містити сучасний, що відповідає всім нормам європейського права, законодавчий акт. І справа тут не стільки у відсутності знань і розуміння того, як повинен виглядати документ, який регулює процес роботи всього обласної ради. Як з’ясувалося на практиці, справа полягала в небажанні самих депутатів суттєвого коригування основи функціонування законодавчого процесу. Варто все-таки відзначити, що Регламент VI скликання приймався ще задовго до подій, що підштовхнули нашу країну до радикальних реформ, а тому дорікати його в недосконалості, здавалося б, не було достатніх підстав. Таким чином, саме Регламент нового скликання повинен був стати ключовим прикладом трансформації суспільства на місцевому законодавчому рівні.
Проте, до загального розчарування, новий документ виявився трохи поліпшеною копією свого попередника.
Для початку варто згадати, що в нинішньому Регламенті, незважаючи на ряд зауважень, до сих пір відсутній опис такої ситуації, як конфлікт інтересів. А саме, не визначений порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, не прописаний порядок про самостійне заяви про конфлікт інтересів депутатами обласної ради, як це передбачено ч.1 ст.35 ЗУ «Про запобігання корупції» та ч.1 ст.59 / 1 ЗУ «Про місцеве самоврядування».
Конфлікт інтересів на державній службі виникає внаслідок існування можливостей для зловживання владою. Розпорядження владою та участь в управлінні надають державним службовцям можливості розпоряджатися значними матеріальними та людськими ресурсами, мати широкий доступ до інформації, кардинально впливати на долю конкретної людини, тобто в державному управлінні потенційно існують умови для виникнення конфлікту інтересів. Для того щоб уникнути виникнення або поглиблення конфлікту інтересів на державному рівні, необхідно впровадити наступні основні елементи:
- Чітке і реалістичне роз’яснення відносин, які можуть призводити до ситуації конфлікту інтересів;
- Надання необхідної інформації інститутам державної влади про можливість виникнення ситуації конфлікту інтересів;
- Розробка методик для визначення порушення, пов’язаного з конфліктом інтересів і відповідних заходів впливу за невиконання цих методик;
- Інформування інститутів державної влади щодо вимог, що стоять перед ними по виявленню і декларуванню ситуацій, пов’язаних з конфліктом інтересів;
- Створення механізмів поточного контролю для виявлення порушень політики та обліку переваг, які можуть отримати державні інститути від ситуації конфлікту інтересів.
Ці норми повинні бути в обов’язковому порядку закріплені в Регламенті VII скликання, так як наявність конфлікту інтересів створює ризик для ефективного функціонування державного апарату в умовах децентралізації та може призвести до відкату існуючих законодавчих досягнень.
Додатковим зауваженням варто відзначити відсутність в Регламенті норми, яка описує практику оприлюднення протоколів засідань Президії обласної ради. У той час як протоколи пленарних засідань та засідань постійних депутатських комісій є обов’язковими до оприлюднення, протоколи Президії як і раніше не доступні громадськості, що накладає істотний відбиток на якість її роботи. На думку експертів, цей недолік можна було б усунути, внісши додаткову норму в Регламент, убезпечивши тим самим роботу Президії від зайвого підозри. Особливо це актуально зараз, коли відновлення довіри до інститутів влади є державним пріоритетом.
Необхідно відзначити і такі змін до Регламенту VII скликання, а саме:
— Затверджений механізм звільнення голови, першого заступника та заступників голови обласної ради який тепер вимагає ¾ від депутатського складу що не відповідає (ч.4 ст.55 ЗУ «Про місцеве самоврядування»)
У країні стане більше людей, які матимуть право брати участь в процесі прийняття рішень. Буде набагато важче змусити спеціалізовані установи по боротьбі з корупцією тримати їх під контролем. Очікується, що для такої ситуації все ж будуть розроблені ефективні засоби захисту.
Довідково: у квітні 2015 року стартував проект «Здійснення адвокасі кампанії з імплементації нового антикорупційного законодавства органами місцевого самоврядування», який охопив Вінницьку, Запорізьку, Одеську, Чернігівську та Івано-Франківську області.
Мета проекту полягає у підвищенні прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування у 5 регіонах України, що призведе до зменшення корупційних ризиків в їх роботі та забезпечить реалізацію права громадян на контроль влади.
Для досягнення мети проекту було створено коаліцію «Прозорі ради», до якої увійшли представники регіональних громадських організацій. Коаліція є відкритою для вступу не лише для громадських активістів, але й усіх зацікавлених сторін.
Дослідження охопило 40 органів місцевої влади, серед яких 8 в Запорізькій області. (Запорізька обласна рада, Запорізька міська рада, Оріхівська міська рада, Енергодарська міська рада, Мелітопільска міська рада, Бердянська міська рада, Василівська рада, Гуляйпільська міська рада). В Запорізькій області представниками коаліції є Ярослав Храпський та Вікторія Агентаєва
|
