Багатодітна родина з Мелітополя розповіла про два роки виживання в окупованому місті
18:31 4 Березня, 2024
Два роки у захопленому Росією Мелітополі прожила багатодітна родина Корнієвських. Подружжя має чотирьох дітей, двоє з яких ще неповнолітні.
З родиною мелітопольців, які зараз мешкають у модульному містечку Рогатинського району, поспілкувалися журналісти “Радіо Свобода”, передає “Акцент“.
Сім’я зустріла 24 лютого 2022 року у рідному місті. Мати Тетяна Корнієвська згадує: прокинулися від вибуху. Тоді всі списали на жарт, і напруга трохи зникла. Проте згодом вибухи продовжились.
- Я кажу братові “лягай на підлогу, лягай”. Ми лягли, затиснули вуха. Потім, коли вийшли з дому, на сусідній вулиці бачили, що щось уже димить. Дуже страшно було, – розповідає 16-річна донька Софія.
25 лютого 2022 року Мелітополь вже був повністю окупований. Сім’я побачила перших російських військових.
– Ми розуміли, що ці люди – це не наші хлопці, які нас захищали. Ці прийшли не для того, щоб нас захищати, а для того, щоб нами володіти, – каже отець Михайло Корнієвський.
Перші дні виявились справжнім “квестом” на виживання – купити чи хоча б знайти щось у магазинах було майже нереально: все було розбито чи закрито. Знайомі пригостили Корнієвських тушкованим м’ясом. Виявилося, що це були консерви, які роздавали окупанти як гуманітарну допомогу. Сім’я не змогла з’їсти жодного шматочка – віддали свійським тваринам.
– Для мене це не тушонка, це кров наших хлопців, я це їсти не можу, – каже Тетяна. – Те, що вони дали, їду, це добре? Так. А чому вони її дали? Тому що магазини зачинені. А чому магазини зачинені? Бо війна. А чому війна? Бо прийшли. Якби вони не прийшли – ось тоді все було б добре. А так вони ж це не заради добра робили, а просто підмазували.
Корнієвські виживали за рахунок “міняв” – обмінювали українські гроші на рашистські рублі, коли окупанти остаточно запровадили їх у Мелітополі.
Сім’я відмовилася і від російських паспортів, і російських пенсій. Тому їх мало не одразу охрестили диверсантами, підозрюючи у “надання послуг” Україні, навіть намагалися шукати зброю.
- Дуже багато людей чекали, що ось-ось наші повернуся, зараз нас відіб’ють, зараз, зараз, зараз… І ось чим довше, тим більше людей говорили “не стріляють – нехай так буде, можна жити”.
Усі гарні та багаті будинки росіяни обшукували та привласнювали. Бувало так, що могли заселити якусь вчительку, а потім, доки вона була на роботі, вже підселили рашистів, – розповідає Тетяна.
Не кращою була ситуація і в самих школах: навіть тих дітей, які навчалися онлайн в українських навчальних закладах, змушували ходити в Мелітополі до шкіл, які захопили рашисти. Але все навчання зводилося лише до пропаганди.
В окупації Корнієвські прожили майже два роки. Рано-вранці 13 грудня вони виїхали з Мелітополя. На пропускних пунктах брали відбитки пальців та влаштовували допити.
- Запитували “де служив, чому не служив, чого зібрався в Україну”. З підозрою ставилися. Але ж бачили, що я вже пенсіонер, інвалід. Запитували про дітей, звіряли наші з дружиною відповіді, чи не збрехав хтось із нас. Зрештою пропустили, – розповідає Михайло.
- На Запоріжжі впродовж доби рятувальники здійснили 14 виїздів
- У Запоріжжі триває другий день передачі показань за спожитий газ у лютому: п’ять зручних способів
