В Україні ще до повномасштабного вторгнення стартувало грандіозна оптимізація закладів охорони здоров’я: за задумом МОЗ України мали залишитися опорні багатопрофільні лікарні та заклади вузької спеціалізації. Це мало допомогти скоротити витрати та оптимізувати надання послуг населенню. Але подекуди рекомендації МОЗ сприйняли буквально і взялися скорочувати те, що скороченню не підлягає.
Нещодавно стало відомо, що в планах виконуючого обов’язки голови Запорізької Міської ради Анатолія Куртєва та його заступників реорганізація КНП «Міська лікарня №6» ЗМР шляхом приєднання до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР. Однак, нічого спільного з оптимізацією закладів лікування, як то передбачено за Законом, вона не має. Знищення одної з опорних лікарень міста має на меті звільнення земельної ділянки так розташованих на ній будівель медичного призначення. Простіше кажучи, бізнес, який зможе викупити те, що колись було міською лікарнею, не витратить гроші на нове будівництво і узгодження документації на розміщення лікувального закладу. Прикладів, коли в Запоріжжі нічим не гребували задля розміщення прибуткових домів – достатньо.
Що відбувається?
Після того, як в липні минулого року суд поставив остаточну крапку в справі реорганізації КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР (лікарня №5) і не приєднав її до лікарні №6, у Запорізькій міській раді почали розкручувати зворотній сценарій – приєднати лікарню №6 до лікарні №5.
Дві лікарні розташовані на одній вулиці, але в різних районах міста і на значній відстані одна від одної. Обидві є багатопрофільним, однак мають різну специфіку. Об’єднання лікарень – це не лише скорочення ліжкомісць та персоналу, а й втрата цілих вузькоспеціалізованих відділень, погіршення якості надання послуг, черги на госпіталізацію, втрата можливості проходження безкоштовного обстеження для найменш захищених верств населення.
Однак справа звичайно ж не в цьому. До пацієнтів та їх потреб прислухаються ледь не в останню чергу. Не заважає ніхто й на військових, які зараз є основними пацієнтами й саме в цих двох лікарнях отримують різну за фахом допомогу.
Вся справа в розмірі будівель та їх розташуванні: лікарні знаходяться в центрі міста, мають зручну транспортну розв’язку та оточені парковою зоною. Може здатися, що лікарня №5 більша за розмірами, однак це не так – лікарня №6 має декілька багатоповерхових корпусів – від 3 до 5 поверхів де розміщенні стаціонар та поліклініка. В комплекс також входять гаражі та господарчі споруди. Це є ласим шматком для тих, хто звик заробляти кошти і не нести соціальної-відповідальності, керуючись лише особистою вигодою.
Що таке лікарня №6 і чим вона важлива?
Лікарня №6 надає повний спектр безкоштовних послуг від лабораторних досліджень (в тому числі МРТ) до лікуваня в стаціонарі. Тут приймають всіх пацієнтів без винятку, включаючи безхатьків. Люди із соціально незахищених верств населення не мають змогу оплачувати лікування в приватних медичних установах, тож для них лікарня є надією та шансом на здорове життя. Серед запоріжців заклад має високий рівень довіри саме як лікарня планового лікування, тому що політика закладу націлена на створення належних умов надання медичної допомоги, її доступність та безоплатність, доброзичливий кваліфікований персонал. Саме цим і приваблює мешканців м. Запоріжжя та інших районів області, та має повне право існувати як автономний потужний заклад загального профілю.
На базі лікарні діють потужні вузькопрофільні відділення. Найбільш відомі – неврологія та кардіологія. Наразі вони є вкрай необхідними для лікування не лише запоріжців, а й військових, тож закриття відділень матиме більше глобальні наслідки, ніж переконують в міськраді.
Чому лікарня №6 має право на існування?
Запоріжжя є потужним прифронтовим регіоном, який беззаперечно має право на розвиток, в тому числі й розвиток медицини. Кількість приватних клінік зростає. Проте чесні гравці від медицини відкривають свої заклади у приватних будівлях, або прилаштовують під це приміщення з дотриманням усіх вимог та норм МОЗ. На базі приватних закладів теж надають пільгову допомогу, розробляють програми для військових та постраждалих внаслідок бойових дій – це є ознакою соціально-відповідального бізнесу. Однак це все рідко стосується обстежень, того самого КТ, який коштує шалених грошей. Тож для запоріжців соціально-незахищених категорій мають існувати державні установи які надають послуги за рахунок державного бюджету. А якщо послуги таких установ мають попит серед населення, то їх закриття тим паче не може відбуватися навіть за умов реорганізації шляхом приєднання до іншого закладу.
Що таке реорганізація і як вона впливає?
Реорганізація, або приєднання означає, що в іншій лікарні мають посунутися і виділити місце під ти відділення, які не функціонують в іншому закладі. Це скорочення персоналу та ліжкомісць – з великих відділень зроблять набагато менші через банальний брак місця для їх розміщення. Також буде втрачено лабораторний центр та відділення КТ лікарні №6, якщо реорганізація відбудеться. Така прихована ліквідація установи призведе до черг на планову госпіталізацію та менші обсяги надання послуг. Тобто у програші усі – й лікарі, й пацієнти, чого звичайно ж не можна допускати.
Наостанок зазначимо, що статистичні данні говорять, що інфаркти та інсульти є найбільш поширеними хворобами чоловіків середнього віку – чи готові ми відмовити їм у лікуванні й закрити профільну лікарню задля чиєїсь забаганки урвати ласий шматок землі посеред міста? Відповідь на це питання не варто очікувати від тих, хто зараз керує Запоріжжям. Адже пан Куртєв звик мати справу лише з пацієнтами, які вже не скаржаться.
Олена Єзенхауер
|
