«Є донор»: у Запоріжжі під час блекауту 17-річному хлопцеві пересадили нирку (ФОТО, ВІДЕО)
19:07 23 Липня 2026
Без категорії
У сімнадцять років більшість підлітків навчаються, зустрічаються з друзями, обирають майбутню професію та будують плани. Для Станіслава з П’ятихаток Дніпропетровської області життя протягом двох років вимірювалося зовсім інакше — процедурами гемодіалізу, результатами аналізів і виснажливими поїздками до лікарні.
Тричі на тиждень хлопець долав сотні кілометрів до Запоріжжя, адже без підключення до апарата його організм не міг функціонувати. Ця дорога була життєво необхідною.
Змінити все міг лише один телефонний дзвінок. І одного вечора він пролунав.
Хвороба почалася зі слабкості та втрати апетиту
Перші симптоми з’явилися, коли Станіславу було 15 років. Спочатку хлопець втратив апетит, став млявим і швидко втомлювався. Згодом лікарі встановили важкий діагноз: нирки перестали працювати.
Відтоді життя підлітка змінилося. Поки його однолітки жили звичайним життям, Станіслав був змушений боротися за власне.
Із рідних П’ятихаток він тричі на тиждень вирушав до Запоріжжя на гемодіаліз. Дорога з кількома пересадками займала майже весь день. Нерідко додому хлопець повертався близько першої години ночі, а вже за кілька днів маршрут повторювався.
Поруч із ним увесь цей час була мама — пані Любов. Через хворобу сина жінка залишила роботу на залізниці, щоб постійно супроводжувати його та допомагати під час лікування.
Родина вже пережила непоправну втрату: старший син пані Любові загинув через війну. Після цього найбільшим страхом матері було втратити ще й молодшого.
«Є донор» — два слова, на які чекали роками
Кожна поїздка до Запоріжжя залишала родині надію на те, що одного дня Станіслав більше не залежатиме від апарата гемодіалізу.
Одного вечора родині зателефонували лікарі.
— «Є донор» — два слова у телефоні, на які ця родина чекала роками.
«Ми так довго чекали цього дня! Євген Іванович запитав, чи згодні ми на трансплантацію. Я одразу сказала: “Звичайно!”. Син відповів: “Я готовий”. Сьогодні я безмежно вдячна всій команді лікарів, яка подарувала моєму синові майбутнє», — розповіла пані Любов.
Вранці мати разом із сином вирушили до міської клінічної лікарні №4 у Дніпрі. Там уже працювали трансплантологи Запорізької обласної клінічної лікарні спільно з дніпровськими колегами.
Уночі медики провели процедуру констатації смерті мозку пацієнта та готувалися до мультиорганного забору. Завдяки злагодженій взаємодії між двома медичними закладами вдалося швидко провести всі необхідні процедури та доставити донорську нирку до Запоріжжя.
Разом із командою трансплантологів родина також вирушила до Запорізької обласної клінічної лікарні.
Операцію проводили попри блекаут у Запоріжжі
Того дня Запоріжжя переживало чергові складні випробування. У місті стався блекаут, однак трансплантацію не можна було відкласти.
Лікарі розуміли: від швидкості їхніх дій залежить життя 17-річного пацієнта. Час перебування донорського органа без кровопостачання необхідно було максимально скоротити.
«Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії», — розповів завідувач відділення трансплантації та нефрології ЗОКЛ, кандидат медичних наук, доцент кафедри госпітальної хірургії ЗДМФУ Євген Гайдаржі.
Він окремо подякував колективу міської клінічної лікарні №4 Дніпра та генеральній директорці медзакладу Наталії Бут за організацію всіх етапів роботи з донором.
«Саме така злагоджена взаємодія між нашими закладами дозволяє рятувати життя пацієнтів», — наголосив Євген Гайдаржі.
Попри блекаут та інші виклики, операцію провели успішно. Станіслав отримав донорську нирку, а разом із нею — можливість повернутися до повноцінного життя.
Станіслав мріє стати юристом і подорожувати Україною
Сьогодні хлопець уже посміхається та вперше за тривалий час може будувати плани, які не залежать від графіка гемодіалізу.
Станіслав мріє вступити до університету та стати юристом. Також він хоче подорожувати Україною.
«Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях — скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні», — поділився хлопець.
У ЗОКЛ наголосили на важливості рішення родини донора
Запорізька обласна клінічна лікарня залишається єдиним центром трансплантації на південному сході України. За даними Українського центру трансплант-координації, медзаклад стабільно входить до десятки українських лікарень із найбільшою кількістю проведених трансплантацій.
Генеральний директор ЗОКЛ Ігор Шишка наголосив, що за кожною такою операцією стоїть робота десятків медиків, сотні рішень і тісна співпраця між закладами охорони здоров’я.
«Ця історія порятунку стала можливою завдяки професіоналізму наших лікарів, співпраці з колегами з 4-ї міської лікарні Дніпра, підтримці місцевої влади та, насамперед, великому людському рішенню родини донора. Адже в найважчу хвилину вони змогли подарувати іншій людині шанс на життя», — зазначив Ігор Шишка.
Отримати консультацію щодо можливості трансплантації можна у контакт-центрі Запорізької обласної клінічної лікарні за телефонами:
(067) 617-15-22
(067) 532-85-32
Адреси лікарні у Запоріжжі:
Оріхівське шосе, 10;
вулиця Культурна, 177-А;
вулиця Перемоги, 78.