Тисячолітня кераміка і кістки: археолог Національного заповідника "Хортиця" показав свіжі знахідки і розповів про них (ФОТО, ВІДЕО)

У Запоріжжі попри військовий час триває кропітка робота науковців-істориків, які відкривають для нас нові відомості про людей, що жили на цих землях протягом минулих тисячоліть. Роблять це, аналізуючи археологічні артефакти.

Зараз, коли вода залишає запорізьку частину річки Дніпро через підрив Каховської ГЕС, знахідок стало набагато більше, розповідає Анатолій Волков, науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця».

Журналісти «Акцента» завітали до Музею історії запорозького козацтва і побачили нещодавно знайдені артефакти, а Анатолій Волков розповів, які дослідження наразі проводять фахівці.

Нові знахідки з Хортиці після відходу води

Які з останніх знахідок можете показати?

Ось, уламки кераміки. Ці найбільш показові. Тут є орнаменти і їх легко датувати, тобто віднести до певної археологічної культури. На цьому уламку вдавлений орнамент. Можна навіть побачити сліди від людських нігтів (ред. які залишила людина, що виготовляла предмет). На кожній посудині, навіть якщо однаково наносився орнаме2нт, у даному випадку за допомогою пальців, він відрізняється. Це доба бронзи, датується 2-3 тисячоліттям до нашої ери.

Є також кременеві знаряддя, які використовувалися у мушкетах. Він вставлявся у мушкет і створював іскру, завдяки чому мушкет стріляв. Це пізнє Середньовіччя. Доба козацтва, доба русько-турецької війни, яка у нас широко представлена на острові Хортиця.

Це більш давня річ (ред. показує предмет з візерунком), раннє Середньовіччя. Або половці, або монголо-татари. Такий візерунок притаманний татарській культурі.

Де ви це все знаходите?

На обмілілих ділянках берега. Вода відійшла після підриву ГЕС і на певних ділянках відкрилася полоса, на якій колись існувала людська діяльність, тобто залишки культури.

Є якісь неочікувані знахідки у зв’язку з тим, що відійшла вода? Нові відомості про людей, які тут жили. Є відкриття?

Ми поширюємо свої знання. Нам відомо, що на певних ділянках ми маємо ту чи іншу археологічну культуру на острові Хортиця. Чим більше ми знаходимо таких підтверджень у якості археологічних артефактів, тим більше охоплюємо цю картину. Наскільки вони (ред. представники археологічних культур) масштабно існували на цих ділянках. Так, щоб ми відкрили щось принципово нове, раніше невідомо, такого поки що немає. Сенсації поки що не було.

Розкажіть про човен, який нещодавно підняли з під води.

Так. Нещодавно знайшли човен-довбанку (ред. якому від 300 до 500 років) поблизу Хортиці. Це дійсно значна знахідка. Завдячуємо місцевим мешканцям, вони знайшли і повідомили. Ми її дістали, зараз вона на етапі консервації.

Про Великий Луг

Довідка. Вели́кий Луг — історична назва місцевості, велетенських річкових плавнів, які колись існували на лівому березі Дніпра між Дніпром і лівого притока Конки, а також тягнулись широкою смугою вздовж Правого берегу від гирла річки Середня Хортиця. Плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом мали площу понад 400 км²^.Вся ця місцевість належала Запорізькій Січі, з Великим Лугом часто ототожнювали усе Запорожжя. Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955–1957 роках за винятком деяких ділянок.

Можемо поговорити трішки не про острів Хортицю, а про Великий Луг? Що зараз відбувається там?

Дивіться, тут на мапі добре видно, як виглядав Великий Луг до затоплення (ред. під час будівництва ДніпроГЕС). Це територія Каховського водосховища, вона 70 років була затоплена. Зараз вона знову відкрита і татарські городища, козацькі Січі, все це, як би ми туди потрапили, це дослідили б.

Плавні Великого Лугу до затоплення на карті. Нині — частина Каховського водосховища

Це дуже цінна для істориків ділянка?

Це дуже цікаво з історичної точки зору. Ми б поширили свої знання з епохи козацтва, нашої героїчної доби. У нас є знання і уявлення: ми досліджуємо Кам’янську Січ, яка залишилась після затоплення. Але усі інші Січі: Базавлуцька, Томаківська, Микитинська, Чортомлицька, вони всі були затоплені, а зараз відкриті. Після війни вони будуть досліджені: зараз територія закрита для цивільних.

Про «чорних археологів»

Поясніть науковою мовою, чому шкодять так звані «чорні археологи? Опишіть, чому цього робити не потрібно.

По-перше вони заважають, тому що вони не науковці. Це звичайні люди, які купили прилад і пішли в пошуках скарбів і речей, які можна поставити собі на полицю і потім милуватися. Здебільшого люди копають, шукаючи собі вигоду. Тобто потім продати на металобрухт, або якщо знайдуть щось коштовне, то є сайти, той самий “Віоліті”, де можна продати з аукціону якусь історичну коштовну річ. Це шкодить науці, бо це не потрапляє до музею, це не бачать люди, це не досліджують науковці. Це дуже погано.

А чи є законослухняні “чорні археологи”, які повідомляють про знахідку до музею?

Є, але їх небагато. Є люди, які, наприклад, нам повідомляють про знахідки. Наприклад, знайшли човен або якір. Ми у будь-якому разі виїжджаємо на місце і з’ясовуємо, чи складає це для нас історичний інтерес. Якщо це давня річ і її потрібно музеєфікувати, ми починаємо комплекс заходів для цього. Є люди, які приносять до музею. Наприклад, гуляли по берегу і знайшли якусь річ. Здебільшого це, грубо кажучи, мотлох, але і трапляється щось цінне. Таких людей не багато.

А на територію Великого Лугу, про яку ми згадували, можуть потрапити “чорні археологи”?

Можуть і потрапляють. Тут (ред. показує берег Дніпра на карті) насичена місцевими мешканцями територія. Ті, хто залишився… Ми ж бачимо у соцмережах пости, знаходять каски, пістолі і таке інше. Тобто люди ходять і знаходять. Не дивлячись на те, що вони показують нові знахідки, невідомо, куди вони потім підуть: до музею або у приватні руки.

Який у держави є механізм, щоб цьому запобігти?

Я можу сказати з приводу нашої території. Можна надати більше ресурсів для охорони території, рейдування. Нашими силами ми рейдуємо, кожен день ходимо, навіть у вихідні дні ходимо і запобігаємо. Зараз до патрулювання залучена поліція та КП «Муніципальна варта». І звісно кожна знахідка, той же човен-довбанка потребує коштів на музеєфікацію, реставрацію, консервацію, дослідження. Це значні кошти. На жаль, поки що держава у повному обсязі цього робити не може.