Роль артилерії у війнах завжди була ключовою. Недарма артилеристів називають “богами війни”. Проте російсько-українська війна поступово почала змінювати звичні устої. Зараз успіхи матимуть ті, хто зможе швидко та ефективно привнести нові технології, в тому числі в артилерії. Яким чином змінюється українська артилерія, що становить проблеми у війську, яку роль відіграють ударні дрони та розвідувальні БПЛА, що треба для перемоги — про все це та інше журналіст Акценту поговорив із артилеристом із Запоріжжя — старшим лейтенантом однієї з артилерійських бригад Дмитром Герасименком.
З чого все почалося, як ви стали артилеристом?
Я став військовим у травні 2022 року. Пройшов профпереподготовку по артилерійському профілю та був розподілений в одну з новосформованих ОАБр. З того часу виконую обов’язки командира вогневого взводу в цій бригаді. У 2023 року виконуємо бойові завдання на одному з напрямків. Безпосередньо залучалися під час початку контрнаступу влітку 2023 року.
Чим займалися до війни?
Працював у кранобудівній індустрії, фінської корпорації Konecranes, яка викупила завод Запоріжкран. Загалом близько 15 років на різних посадах, з 2021р — директор з продажів індустріального обладнання та сервісу.
Як зазначив в своїх публікаціях головнокомандувач Валерій Залужний, існує велика загроза переходу війни до позиційної. Сама війна та її методи дуже швидко змінюються. Перемагає той, хто швидше впроваджує на полі бою нові технології. Якими вони мають бути для артилерії, що може надати нам перевагу?
Теперішня артилерійська робота зав’язана на БПЛА. У часи дефіциту боєприпасів маємо працювати виключно при спостереженні розривів за допомогою дронів. По іншому і не працюємо. Відповідно потрібні новіші більш стійкі розробки, які б дозволяли виявляти противника і корегувати вогонь як можна довше в небі, та щоб ворожий реб не впливав на роботу нашого БПЛА. Також, звісно, нові артилерійські системи західного виробництва — це теж частина тої технологічної переваги над ворогом, бо вони швидші в роботі, б’ють на більшу дальність та точніше. Особливо з використанням спеціальних боєприпасів.
Зараз все більшу роль відіграють ударні дрони, в тому числі FPV-камікадзе. Наші воїни все частіше уражають FPVшками навіть потужні та далекобійні російські САУ МСТА-С, “Піони” чи РСЗВ БМ-21 “Град”. Крім того, по суті економлять снаряди для звичайної арти…
Так, вартість ФПВ менша ніж артилерійського снаряду, особливо 155 калібру. І можна вже говорити, що ми таким чином десь закриваємо дефіцит боєприпасів до деяких систем за допомогою ударних дронів. Я взагалі рахую, що за цим майбутнє, хоча артилерійські системи думаю вони повністю не замінять. А скоріше будуть працювати в тандемі, що і зараз вже застосовується доволі широко.
І тому маємо в кінці кінців запустити своє виробництво боєприпасів на повну. Я не можу зрозуміти чого на це не було максимальної уваги, це ж очевидно було з самого початку війни. Мають бути призначені спеціальні люди яки б щоденно звітували перед Міноборони що зроблено і коли об’єми вийдуть на необхідний рівень. І до речі те саме по дроновій темі має бути. Чітко прописані задачі і строки, і має йти кропотлива робота, так само як і на передовій.
По публікаціях відео роботи наших бійців складається враження , що в основному останнім часом артилерія використовує касетні снаряди… Контрбатарейну роль здебільшого відіграють HIMARS… Не видається вам, що в наступному році роль звичайної артилерії на полі бою знизиться, а використовувати її буде все важче та небезпечніше? Що з цим роботи? Адже дрони дешевші, їх можна виготовити більше і швидше…
Касетні боєприпаси дійсно показали гарні результати. Але ж треба розуміти, що вони випускаються не тільки з РСЗО типу Хаймарс, а й з інших систем самохідної чи причепної артилерії західного зразка. І ми, на скільки ви бачите, що зараз коїться в світі з підтримкою України, маємо використовувати все що можна, тобто все, що є в наявності, щоб зупиняти і нищити ворога. Ця війна вже назавжди змінила підходи до військових конфліктів, які можуть бути у майбутньому. Тепер весь світ і особливо натівські генерали будуть вимушені переписати свої доктрини і стратегії війни. То нехай думають, на який вид зброї робити ставку далі найбільше.
Чи задоволені ви та ваші побратими західною артилерією? На ваш погляд, скільки нам ще треба одиниць САУ, гаубиць, РСЗВ та снарядів, щоб отримати відчутну перевагу на полі бою?
Так, західна зброя працює добре. Важко сказати в конкретних цифрах, впевнений, що цією інформацією володіють у Генштабі і проводять відповідні комунікації з партнерами. Скажу так – якщо виходити з того, що в середньому ствол артилерійської системи розрахований під 2000 пострілів, а після цього починає кульгати точність, та є загальна небезпека використання гармати, то це означає, що стволи, які постачалися на початках, вже давно своє допрацьовують і потрібна заміна. Випуск своїх артсистем, як «Богдана» звісно це добрий додаток (за останньою інформацією Економічної правди випущено вже близько 30 САУ «Богдана» — ред), але варто також забезпечувати існуючи артсистеми снарядми у достатній кількості (за даними з відкритих джерел інформації в Україні існує певна нестача боєприпасів різних калібрів, зокрема старих «радянських» калібрів 122 мм и 152 мм — ред).
Чи великою є проблема широкого спектру наявної різної західної техніки? Чи важко хлопцям переходити з однієї гармати на іншу?
Ні, перехід це не проблема. Все опановується дуже швидко. Більше питань щодо обслуговування різних систем, запасних частин і прочого. При наявності великої кількості різних систем відповідно збільшується кратно сторона ремонту та запчастин.
Що ви хотіли б сказати західним партнерам, що постачають нам техніку?
Тільки те, що — потрібно більше. Українські артилеристи показали свою справність при роботі на західній зброї, тому час переосмислити, що ті об’єми стволів та бк, то було добре на початку. Зараз поставки мають бути значно збільшені. Багато політики замішано навколо цієї війни у країнах партнерах, без цього ніяк, але вже пора визначатися чи ви даєте достатньо зброї, щоб ми придушили цю недоімперію, чи чекаєте поки вони роздмухають ще якісь конфлікти на планеті, і тоді всім стане дуже важко. І тоді можливо дійсно прийдеться не тільки фінансово взяти участь, а і своїми людьми також!
Чи відчуваєте ви небезпеку для своїх гармат від російських FPV- дронів? Яким чином ви захищаєтесь від Ланцетів? Що можете порадити своїм колегам?
FPV- дрони як і Ланцети, то є одне з найнебезпечнішого, що може йти від ворога. Ми мали «зустріч» з ними не одноразово. Антиланцетні сітки, то є в основному те, чим артилеристи захищаються від них, і підрозділи знають, як це влаштовано, тому можу тільки порадити побратимам не нехтувати напрацюваннями і виконувати прописані правила застосування даного захисту. Але то не панацея, ворог змінює тактику, застосовує інші підходи, комбінує, тому потрібно постійно також думати на місці, та впроваджувати нові заходи.
Скільки часу треба, що стати фаховим артилеристом на полі бою? Можете намалювати портрет звичайного українського “бога війни”?
Десь я читав, що для того, щоб стати професіоналом в своїй справі, потрібно витратити 10000 годин на тренування. Думаю, підхід десь аналогічний у всьому, в артилерії також. Види бою можуть відрізнятися, може відрізнятися місцевість, грунт, погода, періоди року і ще багато різних факторів впливає на перебіг бою, тому ти можеш опанувати якусь частину і бути фахівцем в ній, але при зміні обставин твоїх знань чи досвіду може не вистачити. Тому поняття строку може дуже різнитися. А ще додайте особисті якості командирів всіх рівнів та підготовленого особового складу.
Портрет українського артилериста не сильно відрізняється від воїнів інших родів військ України. Більшість це в минулому цивільні люди: будівельники, водії, продавці автозапчастин, працівники заводів та фабрик, підприємці, депутати місцевих рад. Вони прийшли, згадали навики зі строкової служби, в кого вона була, потім навчання, тренування, бойові злагодження, полігони, чергування на відповідальних напрямках та зараз єдиним колективом виконують бойові завдання, де саме визначено командуванням. Головною задачею артилериста є виконати поставлене завдання швидко і влучно. Звісно для цього багато підготовчих елементів має бути виконано заздалегідь. Тому такі якості як – уважність до деталей, дисциплінованість, швидкість, мобільність є ключовими і доповнюючими портрет.
Що вам запам’яталося найбільше у своїй роботі? Якісь випадки на війні?
Та багато всього. Повертаючись до теми ланцетів, в одній із «зустрічей», оглядаючи останки, то на крилах дрона виявили такі повідомлення: «Привет из Тавды», «Уфа на связи», але найбільше мені запам’яталося: «Ничего личного, нам заплатили». Я і досі не можу зрозуміти, чи то був такий сарказм, чи щось інше.
Можете згадати якісь унікальні ураження противника?
Знаєте цікаві враження супротивника як на мене, це коли обставини так складаються, як наприклад підбиття ворожого транспорту під часруху. Такі випадки траплялися у нас і у наших побратимів. Або коли снаряд потрапляє безпосередньо в окупанта, таке не часто буває.
Якими є потреби артилеристів? Можливо є і позиції, які не забезпечує якісно Міністерство оборони?
Думаю нічого нового я не скажу, коли купівля шин, запчастин, ремонт автомобілів, а іноді і частин гармат виконується за свої кошти чи за допомогою волонтерів. Так само оплати частини старлінків чи обладнання позицій теж практично покривається своїми силами.
(доречі одне з авто допомогли придбати співтовариство німців України, про яких Акцент нещодавно розповідав — ред).
Але то зараз не головне, ми маємо рухатись до перемоги і в кінці кінців здобути її. А це можливо, коли ми всі включилось в цю роботу і ті хто біля гармати, і ті хто має організувати поставку озброєння, і ті хто має налагодити випуск боєприпасів, і ті хто спроможний в тилу донатити та допомагати тим самим війську. Останнім часом дійсно сильно впала волонтерська допомога, збори закриваються важко, нам це треба міняти, тоді все буде. Буде перемога.
ВАЖЛИВО! Допомога для батареї, в якій служить Дмитро Герасименко.
Ремонт та запчастини. Друзі, постійно збираємо кошти на потреби артбатареї. Більшість витрат іде на ремонт, купівлю запчастин та шин для автомобілів. Вдячний кожному за допомогу!
Ціль: 40 000 ₴
посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/9dhEoBvfU4
|
