Новини, Популярне, Суспільство, Фото-відео, Эксклюзив

Із вихователів у волонтери: як війна змінила життя персоналу дитсадку у Запоріжжі (ФОТО)

Із вихователів у волонтери: як війна змінила життя персоналу дитсадку у Запоріжжі (ФОТО)
04.05.2022 19:30

З початком російської агресії мільйони мешканців України змушені були стати пересленцями. З початку березня з охоплених війною міст та селищ Запорізької та Донецької областей до Запоріжжя почали масово прибувати українці. 

Спочатку їх приймать у “”Єпіцентрі”, що на в’їзді до міста, а потім, ті хто не мають де залишитися на ніч, відправляють до дитсадків. Один із таких закладів знаходиться в Космічному мікрорайоні — № 274 “Зайчатко”. Журналіст Акцента побував у садочку, поспілкувавшись з колективом, чия робота з весни зазнала кардинальних змін.

Всього з 9 березня в садочку було надано допомогу 1012 мешканцям України. Географія різна — Маріуполь, міста та села Запорізької та Донецької областей, що потрапили під тимчасову окупацію.  

“Максимум в нас було за одну ніч 177 людей, з них 61 дитина”, — розповідає в.о. директора закладу Олена Марченко.

Для прийому переселенців підготовлено 11 груп, а також спортзала для людей з тваринами.  В групах дитячі ліжка поєднані між собою, що дозволяє дорослим комфортно відпочивати.

Війна значно змінила життя та цінності персоналу. Фактично вихователі стали волонтерами і психологами.

“Люди тут можуть отримати медичну, психологічну допомогу, харчування та гігієну. Люди можуть ввечері помитися, почистити зуби. Є такі люди, які приїжджали взагалі без речей, ми їм давали білизну, одяг. Деякі речі нам приносили волонтери, батьки наших діточок з садочку, деякі з центрального гуманітарного штабу міста, дещо я купувала сама”, — розповідає вихователь Юлія Кравченко, яка відтепер сама стала волонтером.

Юлія Кравченко

“Весь колектив садочку об’єднався. Якщо виникає потреба, то відразу на роботу виходять і медсестра і кухарі, педагоги, прибиральниці, при цьому не важливо вихідний це день чи ні, комендантська година чи повітряна тривога — всі на місці. Це дуже приємно, — додає вихователь-методист Світлана Курочка.

Що найбільше вразило?

Вихователі поділилися кількома історіями людей, що їх найбільше вразили. 

“Останній раз чоловік з Волновахи, далекобійник Володимир мені подарував брелок. Назвав мене своєю донькою. Його родина не могла виїхати із Запоріжжя 8 днів, скитаючись по дитсадках, врешті я винайняла за власні кошти для них місце в гуртожитку. Володимир весь цей час поспішав до них з Туреччини і врешті дістався Запоріжжя”, — розповідає Юлія Кравченко. 

Юлія Краченко і Володимир із Волновахи зі своєю родиню

“Ще одна зворушлива історія з бабусею Галиною Миколаївною — вона інвалід, на колясці, прибула з Маріуполя. Патрульні допомогли її доставити в садочок. Медична сестра Людмила Балута доглядала за цією жінкою, дівчата її мили. Донька її за кордоном, врешті онучка приїхала з Одеси, витративши на дорогу 2 доби. Спочатку вона на “Епіцентр” поїхала, але загубився номер телефону.., але все ж таки знайшла бабулю свою. Була дуже вдячна нашому колективу, звичайно це приємно”, — згадують історію вихователі. 

В цілому на ніч в садочку зазвичай залишаються на одну ніч, однак бувають і винятки. 

“Була у нас останній раз мама, вона приїхала з смт Веселе з 4-мя дітьми, найстаршому хлопцю 18 років, найменшій дівчинці — 4 місяці. Вона була сама, а потім коли розговорилися, розповіла, що на іншій автівці їхав чоловік з 5-ю донькою, але відстав. Середнім дітям була потрібна допомога, у одного з хлопчиків були проблеми зі здоров’ям.  З волонтерського центру ми допомогли з одягом для дітей та іншими речами. І жінка попросилася, поки чоловік не доїхав, залишитися на ще одну добу.  І дочекалася чоловіка. Коли такі ситуації, ми звичайно не можемо відмовити людям ще залишитися в садочку. Врешті вони поїхали до Івано-Франківську”, — розповідає вихователь Галина Сасіна.

Галина Сасіна та Юлія Кравченко

Деякі з тих переселенців, кому надали допомогу в садочку, вже працюють і підтримують зв’язок зі своїми новими запорізькими друзями. Зокрема, мешканка Маріуполя Світлана, яка потоваришувала з Юлією Кравченко, днями повідомила, що нарешті знайшла роботу в Польщі в магазині  і отримала перші злоті. А її свекр та свекруха, яким по 78 років, нарешті вийшли на зв’язок і живі. Є шанс на їх порятунок.  Перед цим в кінці березня з зібраних благодійних коштів вихователь-волонтер дала дівчини трохи грошей на дорогу до Львова. Врешті Світлана поступово знаходить себе на новому місці.

мешканці Маріуполя разом з Юлією Кравченко (Світлана друга ліворуч)

Як розповідає Юлія Кравченко, садочку “Зайчатко” також допомагають  на держпідприємстві “Івченко-Прогрес”. Загалом звідти було надано допомогу в сумі близько 30 тис грн. На свой інстаграм-сторінці Юлія викладає інформацію щодо волонтерської діяльності і звіти про надану допомоги.

“Коли перші люди прибували з Маріуполя, ми плакали. Це дуже важко. Ми готували і першу і другу страву. Люди говорили, що можуть з’їсти тільки щось одне, бо шлунки повсихали і не можуть прийняти всю їжу. “В нас животи болять” кажуть. Вони ходили босими по підлозі… Розповідають… “Ми перший раз за місяць спокійно спимо”.  Молоденька дівчина підійшла і просить “Можна у вас якусь гігієну. Я сім діб нічого не робила”. Їй соромно, це дуже важко. В результаті переселенці настільки потім вдячні, що повертають гроші та пропонують допомогу. В нашій країні найкращі люди. Це дуже сильно вплинуло на нас, на кожного особисто і на колектив. Ми всі як одна команда зараз.  Такими як раніше, ми вже не будемо ніколи. Зараз зовсім по-іншому вже цінуєш, і своє життя і своїх близьких рідних. Але ми дуже хочемо знов бачити наших діточок у садку, і щоб війна швидше скінчилася”, —  діляться емоціями вихователі садочку.

меню для переселенців

Колектив навчального закладу за свою роботу під час воєнного стану відзначений грамотою від департаменту освіти Запорізької міської ради.

Публікуємо список колективу дитячого садочку № 274 “Зайчатко”, які надають допомогу вимушеним переселенцям:

В.о.директора — Марченко Олена, вихователь-методист — Курочка Світлана, працівники кухні: Швед Олена — кухар, Кишко Наталія — помічник кухаря, старша медична сестра- Петренко Ольга, медсестра з дієтичного харчування — С’єдіна Світлана,  вихователі — Загребельна Людмила, Скрипник Олена, Кравченко Юлія, Сасіна Галина,  Бережко Альона; помічники вихователів — Бердюк Галина, Фомкіна Віра, Іванова Вікторія, Полницька Наталія, Балута Людмила, Закірова Олена; сторожі: Назаренко Володимир, Борисенко Максим, Борисенко Артем.

Олена Марченко, Юлія Крачвенко, Світлана Курочка, Галина Сасіна
старша медична сестра Ольга Петренко
Підтримати редакцію Акцента під час війни
Підписуйтесь на Акцент в
04.05.2022 19:30


Об Авторе

Александр Чубукин