«Кістяк» постачання армії РФ під ударом: що означає новий прогноз Клемана Моліна для Запоріжжя

На Запорізькому напрямку може розпочатися новий етап війни — із системним полюванням українських дронів на російську логістику далеко за лінією фронту. Французький OSINT-аналітик Clément Molin вважає, що найближчим часом кількість ударів по дорогах між Донецьком, Маріуполем та Мелітополем лише зростатиме. Саме ці маршрути залишаються критично важливими для постачання російського угруповання на півдні України.

Дрони заходять все глибше в тил РФ

У своїй новій публікації Клеман Молін звернув увагу на те, що українські безпілотники вже починають системно працювати по дорогах Донецьк—Маріуполь та Мелітополь—Запоріжжя. За його оцінкою, згодом під ударом опиняться й маршрути між Маріуполем та Мелітополем — фактично головна артерія постачання російських військ на південному фронті.

Йдеться не лише про поодинокі удари. Останніми днями у мережі з’являється дедалі більше відео атак на російські вантажівки, паливозаправники та військову техніку на відстані понад 80-100 кілометрів від фронту. Частина таких ударів уже фіксувалася поблизу окупованого Маріуполя та на трасах у бік Бердянська.

Запорізький напрямок стає ключовим

Для російської армії саме сухопутний коридор через окуповану частину Запорізької області залишається одним із найважливіших елементів забезпечення фронту. Через Мелітополь та Бердянськ проходять маршрути перекидання боєприпасів, пального, резервів і техніки.

Аналітики зазначають, що у разі системного ураження цих шляхів російське командування буде змушене:

  • збільшувати плечі логістики;
  • переводити частину постачання на менш зручні дороги;
  • розтягувати ППО;
  • витрачати більше ресурсів на охорону колон;
  • обмежувати пересування вдень.

Окремі російські військові блогери вже відкрито скаржаться, що FPV-дрони починають паралізовувати навіть ті дороги, які раніше вважалися відносно безпечними. Один із Z-блогерів заявив, що ситуація на окремих трасах стає схожою на район траси М-30 біля Донецька, де рух фактично обмежений через постійну загрозу атак дронів.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений 💡Новини Акцент (@portal_akzentzp)

MiddleStrike можуть змінити баланс

Особливу роль у цьому процесі відіграють дрони класу MiddleStrike, які останніми місяцями дедалі частіше згадуються у контексті Запорізького напрямку. Саме вони дозволяють бити по цілях на десятки й навіть понад 100 кілометрів від лінії фронту.

Раніше Акцент уже повідомляв про удари українських безпілотників по районах Бердянська, Розівки та Чернігівки, де уражалися:

  • вантажівки;
  • склади;
  • полігони;
  • командні пункти;
  • місця базування операторів БПЛА РФ.

За оцінками OSINT-аналітиків, головна проблема для росіян полягає у тому, що дальність українських FPV та MiddleStrike зростає швидше, ніж змінюється сама лінія фронту.

карта ударів MiddleStrike за останні місяці

Перспективи фронту: ставка на виснаження тилу

На цьому тлі дедалі більше експертів говорять про зміну характеру війни на півдні. Якщо у 2023-2024 роках головний акцент робився на спробах прориву укріплених рубежів, то зараз усе більше значення отримує боротьба за логістику та «сіру зону» між фронтом і глибоким тилом.

Україна намагається:

  • ізолювати окремі ділянки фронту;
  • зробити дороги небезпечними для руху;
  • змусити РФ витрачати більше ресурсів на доставку;
  • руйнувати систему забезпечення без масштабних штурмів.

У випадку успішного розвитку цієї кампанії російські війська на Запорізькому напрямку можуть зіткнутися з серйозними проблемами із підвезенням боєкомплекту, пального та резервів.

Водночас аналітики застерігають, що Росія також адаптується до нової реальності — активно розосереджує техніку, нарощує використання укриттів та намагається посилювати маршрути ППО й РЕБ.

Також варто звернути увагу на думку іншого авторитетного італійського військового дослідника Majakovsk73, який вважає, що сьгоднішні події врешті приведуть до повної зупинки російського наступу.

Відсутність мобілізації, нижчий рівень призову порівняно з попередніми роками та вищий рівень втрат серед росіян, у поєднанні з меншим припливом добровольців (які зараз або поховані, або повернулися додому), призводять до повільних темпів просування з величезними людськими втратами.
До цього додаються нові та сучасні українські укріплення, які тільки почали бути задіяні, з наслідками для атакуючих, які можна описати лише як «різанину», і які продовжують множитися по всьому фронту. Додайте до цього збільшення кількості безпілотників та їхньої дальності, і стане зрозуміло, як весняно-літній наступ, який полягає в систематичному тиску на всіх фронтах шляхом викидання всього запасу «гарматного м’яса» з щорічного призову, буде неможливим цього року. Механізація не знайшла ефективного засобу протидії безпілотникам, і загалом коефіцієнт заміни бронетехніки низький, враховуючи аномальне споживання. Водночас, усі згадані вище труднощі залишають лише тактику інфільтрації невеликими групами або окремими особами, яка, враховуючи виснаження піхоти, може підтримувати певну безперервність лише в кількох секторах. Я думаю про Костятинівку та район Краматорська та Сіверська, де єдиною реалістичною метою Росії є спроба наблизитися до двох міст, щоб завдати ударів безпілотниками та артилерією, як вони це зробили з Херсоном. Я не вірю, що наступ на Дніпро та Добропілля все ще має стратегічний сенс у цьому контексті, не кажучи вже про Запоріжжя, де між росіянами та Оріховом зараз є відкриті поля та кілометри колючого дроту. У мене є сумніви щодо Куп’янська, який може бути другорядною метою порівняно з головною, але загалом я очікую лише повільного просування з шаленим виснаженням, яке ставатиме дедалі повільнішим. Поки одного дня воно повністю не зупиниться, – пише Majakovsk73

Україна досягла важливого аспекту: нові укріплення будуються швидше, ніж ворог просувається. Це ще більше сповільнює рух ворога

Чому це важливо для Запоріжжя

Саме Запорізький напрямок сьогодні дедалі частіше називають одним із найбільш перспективних для виснаження російської армії через удари по логістиці. Географія регіону — великі відкриті простори та обмежена кількість ключових трас — робить транспортні коридори особливо вразливими для сучасних безпілотників.

І якщо тенденція із ударами по дорогах Маріуполь—Мелітополь та Бердянськ—Токмак посилиться, це може суттєво вплинути на можливості РФ підтримувати активні наступальні дії на півдні України.

Читайте також: FPV-дрони ГУР нищать логістику РФ під Степногірськом: удари вже на 40 км в тил (ВІДЕО)

Олександр Чубукін
Редактор